Новини
У сучасному світі збільшується кількість дітей, які потребують особливої уваги. Це діти, для яких характерні:
- - негативна поведінка;
- - схильність до злочинності;
- - відхилення у психічному розвитку;
- - схильність до суїциду.
Перше літературне джерело, де згадано про суїцид, давньоєгипетський твір, написаний ще в XXI ст. до н.е., "Полеміка людини з душею". Весь твір пронизаний замкненістю і самотністю, людина почувається одинокою у світі, де все для неї чуже і вороже. Смерть здається єдиним виходом із полону страждань. Самогубство засуджували давньогрецькі мислителі Сократ, Платон, Арістотель. Першим в історії церкви самогубство засудив Августин Блаженний. Він вважав це явище порушенням основної заповіді "Не вбий".
Французький соціолог Еміль Дюркгейм (1858-1917) у Х1Хст.вирішив з'ясувати,які соціальні причини самогубства. Він стверджував, що, досліджуючи проблеми самогубства, передусім слід ураховувати зовнішні обставини, умови суспільства, за яких живе людина. Праця Дюркгейма "Суїцид" стала початком нової течії в соціології-суїцидології.
Суїцид (від лат. вбивати себе) - навмисне самоушкодження зі смертельним фіналом.
Замах людини на власне життя кваліфікують як самогубство за умови, що вона усвідомлює значення своїх дій і керує ними. У всіх інших випадках здійснення людиною дій, які завдають шкоди її психічному чи фізичному здоров’ю, кваліфікується як аутоагресивна поведінка або нещасний випадок.
Аутоагресивна поведінка (від грец. напад на себе) - специфічна форма особистісної активності, спрямована на завдання шкоди своєму соматичному здоров’ю. Суїцид є крайнім проявом аутоагресивної поведінки.
Розрізняють такі види аутоагресивної поведінки:
суїцидальна поведінка - усвідомлені цілеспрямовані дії, метою яких є позбавлення себе життя;
суїцидальні еквіваленти - неусвідомлювані дії та зумисні вчинки, які призводять до фізичного/психічного саморуйнування або самознищення, хоча на це не розраховані;
несуїцидальна аутоагресивна поведінка - різні форми навмисних самоушкоджень, метою яких не є добровільна смерть, або реалізація яких безпечна для життя.
Основні ознаки суїцидальної поведінки:
- 1.втрата інтересу до звичних видів діяльності та навчання і, як результат погіршується успішність;
- 2.незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
- 3.погана поведінка у навчальному закладі;
- 4.незрозумілі дії або такі, що часто повторюються зникнення з дому і прогули; 5. збільшення споживання тютюну, алкоголю або наркотичних речовин;
- 5.інциденти із залученням правоохоронних органів;
- 6.будь-які раптові зміни у поведінці і настроях;
- 7.нехтування своїм зовнішнім виглядом;
- 8.прощання, розмови чи жарти про бажання померти;
- 9.повільна, маловиразна мова;
- 10.амбівалентність, подвійність емоцій;
- 11.безпорадність та безнадійність;
- 12.присутність переживання горя, надмірні побоювання або страхи, почуття провини чи відчуття невдачі, поразки;
- 13.неуважність та розгубленість;
- 14.страх невдачі, почуття неповноцінності, негативна самооцінка, соматичні скарги;
- 15.агресивна поведінка, надмірна самокритичність;
- 16 втрата властивої для дітей енергії;
- 17.порушення сну, зміну апетиту або ваги.
Десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:
- 1. Переживання образи, одинокості, відчуженості.
- 2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.
- 3. Переживання, пов'язані зі смертю одного з батьків, розлучення батьків.
- 4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою.
- 5. Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.
- 6. Страх перед покаранням.
- 7. Любовні невдачі, вагітність.
- 8. Почуття помсти, шантажу.
- 9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
- 10. Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг.
Три причини суїцидальної поведінки:
- 1. бажання вбити;
- 2. бажання бути вбитим;
- 3. бажання померти.
Молодь найвразливіша до соціальних негараздів у суспільстві. Сьогодні зростає кількість чинників, що схиляють молодь до самогубства.
Щодо останнього мотиву, то виявлена пряма залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби масової інформації, й реальною кількістю самогубств у суспільстві.
Суїцидальна поведінка підлітків, маючи подібність з діями дорослих, відрізняється віковою своєрідністю. Підліткам характерна підвищена вразливість і навіюваність, здатність яскраво відчувати і переживати, схильність до коливань настрою, слабкість критики, егоцентрична спрямованість, імпульсивність в ухваленні рішення. Досить часто самогубство підлітків викликається гнівом, протестом, злістю або бажанням покарати себе і інших. При переході до підліткового віку виникає підвищена схильність до самоаналізу, песимістичної оцінки навколишнього оточення і своєї особистості.
Виділяють чотири види самогубства:
- 1. егоїстичне (найбільш поширене);
- 2. апомічне;
- 3. фаталістичне;
- 4. альтруїстичне.
- - Егоїстичне самогубство - трапляється, коли індивід слабко пов'язаний із суспільством і живе, повністю від нього відокремлений.
- - Апомічне самогубство - результат неспроможності людини пристосуватися до швидких змін у суспільстві.
- - Фаталістичне самогубство - результат посиленого контролю групи над індивідом, якому стає нестерпною надмірна опіка.
- - Альтруїстичне самогубство - трапляється, коли особа відчуває надобов'язок і ставить інтерес групи вище за власний.
Існує три групи причин дитячих і підліткових суїцидів.
Перша й, напевно, найважливіша в таких випадках - це характерологічні особливості (своєрідність психіки, тобто те, чим цілість однієї психіки різниться від цілости другої).
Друга - це сам підлітковий вік. Є навіть термін "підліткові та юнацькі самогубства".
I третя причина - це складні, психотравмуючі ситуації (сексуальне насилля, військові дії, дорожньо-транспортна пригода тощо).
Рекомендації для профілактики суїцидальної поведінки
Проблему суїциду, суїцидальної поведінки дітей та підлітків необхідно вирішувати спільно з батьками, вчителями, практичними психологами та соціальними працівниками. Дитина звертається за допомогою для того, щоб хтось зупинив її, підтримав, розкрив сутність її проблеми, вислухав і т.д. Підлітки, як правило, не знають, як жити далі.
Особливість роботи соціального працівника полягає у тому, щоб підліток сам розповів про свої проблеми і відчував, що його сприймають, розуміють, надають підтримку. Поради, рекомендації чи контроль - неефективні способи.
Тому важливим аспектом є створення атмосфери високої духовності, поваги до особистості та її внутрішнього світу. Зокрема діти повинні відчувати турботу і потрібність як рідним, так і соціуму в цілому. Адже ні одна людина не хоче померти, вона хоче лише втекти від деяких обставин, які вважає нестерпними. Батькам потрібно демонструвати свою любов дітям, підтримувати їх самостійні прагнення та суворо не судити, адже саме це веде до підвищення самооцінки, особистісного зростання та успішності власної життєдіяльності. Коли людина залишається наодинці зі своєю проблемою, то проблема здається надміру великою і нерозв’язною. Зважаючи на загрозу кризового психоемоційного стану для будь-якої дитини у сучасному егоцентричному й агресивному світі, слід своєчасно вжити належних заходів, щоб запобігти фатальним наслідкам.
Інформуємо про безкоштовний психологічний онлайнтренажер для підлітків, який створений у межах співпраці між Управлінням ювенальної превенції Нацполіції України та благодійною організацією "БФ "HappyMind.Help", що розміщений за посиланням: https://happymind.help/teen. Тренажер містить розділи із вправами для різних вікових категорій, тож може стати у пригоді навіть дорослим, рекомендований вік для самостійного його використання підлітками - від 13-14 років. Для учнів молодшої вікової категорії (7-12 років) рекомендується використання тренажера разом із законними представниками чи фахівцями із психологічного здоров’я.
Запропоновані тренувальні вправи мають профілактичний ефект для самостійного поліпшення психологічного здоров’я. Розроблені завдання дають змогу покращити психологічний стан зокрема у разі таких проблем:
- - початкова депресія (втома, погіршення стану здоров’я, злість і дратівливість тощо);
- - стрес, пригніченість;
- - тривожність (емоційне хвилювання);
- - апатія (відсутність почуттів);
- - сум (невеселий важкий настрій);
- - порушення сну.
З огляду на події та обставини, що виникають в умовах воєнного часу, педагогічним працівникам, фахівцям соціально-психологічної служби може бути доречно використовувати для превенції та надання допомоги дистанційні форми роботи: функціонування електронних кабінетів/сторінок; інформування учасників освітнього процесу на сайті закладу освіти; проведення діагностичної роботи за допомогою онлайн сервісів (автоматизована інформаційна система "Я-психолог"); проведення онлайн зустрічей зі здобувачами освіти, батьками, педагогами із застосуванням сервісів Google, Zoom, інтерактивних дошок; консультування та просвіта у батьківських вайбер-групах; телефонні консультації.
Важливим аспектом є інформування учасників освітнього процесу щодо діяльності гарячих ліній, громадських та державних організацій та доступу до їх послуг, в тому числі функціонування:
- - Національної дитячої "гарячої" лінії (0 800 500 225 зі стаціонарного телефону, 116 111 з мобільного) та обласного "Телефону довіри" (цілодобово),
- - телефону довіри організації "People in Need" 0 800 210 160 (цілодобово),
- - онлайн-платформи "Розкажи мені", де цілодобово надається безкоштовна допомога https://tellme.com.ua/.
У разі скоєння суїциду чи його спроби необхідно протягом одного дня надати до навчально-методичного центру психологічної служби інформацію за формою:
- 1. Загальні відомості про здобувача освіти: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, клас (група), стан здоров’я.
- 2. Загальна характеристика сім’ї: склад ім’ї, собливості спілкування.
- 3. Емоційний стан здобувача освіти до ситуації (загальний настрій, комунікативні навички, аналіз кола друзів, успішність у навчанні, зацікавленість батьків досягненнями дитини).
- 4. Передумови суїциду та спосіб вчинення навмисного самоушкодження.
- 5. У разі скоєння суїцидальної спроби: зміни, що відбулися з дитиною після означеної ситуації (загальний настрій, комунікативні навички, аналіз кола друзів, наявність інтересу до чогось).
Вибір є завжди!/
Пам'ятайте! Підтримка вимагає певної відповідальності!
