Документація школи
Фінансова діяльність
Переглянути або завантажити оригінал документу
Затверджено
Директор
_________Ю.Є. Семенюк
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
"ОДЕСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА №93
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ"
СХВАЛЕНО
Протокол засідання
педагогічної ради
від 27.08.2020 року № 1
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності КЗ «Одеська спеціальна школа № 93 Одеської обласної ради» (далі - внутрішня система забезпечення якості освіти) має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.
1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в КЗ «Одеська спеціальна школа № 93 Одеської обласної ради» розроблено на підставі Розділу V «Забезпечення якості освіти», стаття 41, Розділу І «Загальні положення», стаття 6 - Закону України «Про освіту»; Розділу VI «Забезпечення якості повної загальної середньої освіти», стаття 42 - Закону України «Про повну загальну середню освіту», Статуту КЗ «Одеська спеціальна школа № 93 Одеської обласної ради» і містить такі компоненти:
- стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
- системата механізми забезпечення академічної доброчесності;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
- інші процедури та заходи, що можуть визначатися документами закладу освіти.
Забезпечення якості повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх працівників школи. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:
- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
- організацію освітнього процесу, яка відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;
- контроль освітньої діяльності в школі.
1.3. Внутрішня система забезпечення якості освіти в КЗ «Одеська спеціальна школа № 93 Одеської обласної ради» спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.
1.4. Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів повної загальної середньої освіти за такими напрямками:
• освітнє середовище;
• система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
• система педагогічної діяльності;
• система управлінської діяльності.
1.5. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.
II. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
2.1. Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти в КЗ «Одеська спеціальна школа № 93 Одеської обласної ради» базується на таких принципах:
- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;
- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
2.2. Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.
2.3. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- моніторинг технологій навчання;
- моніторинг ресурсного потенціалу;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища;
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради; експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень, доручень;
- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.
2.4. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
- моніторинг якості освіти.
2.5. Завдання моніторингу якості освіти:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в школі;
- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
Моніторинг в навчальному закладі здійснюють:
- директор школи та його заступник;
- засновник;
- органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
- органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
- громадськість.
Основними формами моніторингу є:
- проведення контрольних робіт;
- перевірка документації;
- опитування, анкетування;
- спостереження.
Критерії моніторингу:
- об’єктивність;
- систематичність;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в школі;
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.
Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань педагогів, нарадах при директорі, засіданнях педагогічної ради, психолого-педагогичному консиліумі.
Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
- контингент учнів;
- психолого-соціологічний моніторинг;
- результати навчання учнів;
- корекційно-розвиткова робота;
- педагогічна діяльність;
- управління школою;
- освітнє середовище;
- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
- формування іміджу навчального закладу.
III. МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ
ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ
3.1. Стандарт забезпечення якості повної загальної середньої освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти повної загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти ( стандарту) загальні й застосовуються у навчальному закладі.
3.2 На підставі Типових освітніх програм, розроблених МОН України спеціальна школа розробляє власну освітню програму та навчальний план. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітню програму затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.
IV. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою (протокол № 1 від 27.08.2020) та затверджене директором школи.
V. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
5.1 Навчальний заклад регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості повної загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.
5.2 Система оцінювання знань учнів включає поточний, тематичний, семестровий контроль знань та вмінь здобувачів повної загальної середньої освіти.
5.3 Державна підсумкова атестація здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію.
5.4. Державна підсумкова атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
- діагностико-корекційна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
- характеристики відповіді учня: правильність, логічність;
- обґрунтованість, цілісність;
- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
- сформованість предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:
- повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
- глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
- гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;
- знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
- системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
- міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
VI. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
6.1. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.
6.2. Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію, стаття 59 «Професійний розвиток та підвищення кваліфікіції педагогічних і науково-педагогічних працівників» Закону України «Про освіту».
6.3. Для забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників необхідно виконати завдання з:
- удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту (у разі його наявності);
- набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності та/або професії, та/або займаної посади;
- формування та розвитку цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної, інклюзивної, мовленнєвої компетентностей тощо.
6.4. Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами.
6.5. Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
6.6. Педагогічні працівники з урахуванням результатів самооцінки компетентностей і професійних потреб, змісту власної викладацької діяльності та/або посадових обов’язків самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.
6.7. Школа забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників згідно з планом підвищення кваліфікації навчального закладу на певний рік, що формується, затверджується і виконується відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України: «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21.08.2019 р., №800; «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науковопедагогічних працівників» від 27.12. 2019 р., № 1133; листа МОН «Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» від 04.03.2020 р., №1/9-141.
VII. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
7.1 Оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників забезпечує об’єктивний аналіз її якості та активізації професійної діяльності.
7.2 Оцінювання педагогічних працівників здійснюється шляхом аналізу виконання ними посадових обов’язків та індивідуальної участі в освітньому процесі.
7.3 Критерії оцінки охоплюють кваліфікаційні показники педагогічних працівників, навчальну, виховну, організаційну та методичну діяльність.
VIII. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VII «Освіта, професійний розвиток та оплата праці педагогічних та науково-педагогічних працівників» Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-УШ, чинного з 28.09. 2017 року. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію (обов’язкова), сертифікацію (добровільна). Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників проводиться у школі відповідно до наказів МОН: «Типове Положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010 р., №930; «Про внесення Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 08.08. 2013 р. зі змінами та доповненнями.
IX. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Формою контролю за діяльністю адміністрації школи є атестація. Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:
1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
2) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку навчального закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
6) поширення позитивної інформації про школу;
7) створення безпечного освітнього середовища;
8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
10) позитивна оцінка компетентності директора з боку працівників.
Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:
1) цілеспрямованість та саморозвиток;
2) компетентність;
3) динамічність та самокритичність;
4) управлінська етика;
5) прогностичність та аналітичність;
6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;
7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти КЗ «Одеська спеціальна школа № 93 Одеської обласної ради» включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
- планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації;
- організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
- контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
- коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).
Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:
- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
- формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- розробка процедур, для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.
Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада школи, директор (заступник директора з навчальної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.
3 метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:
- проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
- розширенні зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.
Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
- оптимальність та дієвість управлінських рішень;
- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
X. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти.
Така діяльність проводиться у двох напрямках:
- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
- комп’ютеризація освітнього процесу.
Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.
Другий напрям - це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання. У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО). Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля навчального закладу функціонує офіційний сайт закладу http://school93.od.ua/.
XI. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ
У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.
Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:
• безпечні й комфортні умови праці та навчання;
• відсутність дискримінації та насильства;
• створення мотивувального простору.
Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:
• формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
• впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;
• запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
• формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
• запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
•. формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
• профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;
• профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
• формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
• профорієнтація і соціалізація та подальша адаптація учнів
• розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.
XII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДУ
12.1. Публічність інформації про діяльність школи забезпечується відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про освіту».
12.2. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:
- статут закладу освіти;
- ліцензії на провадження освітньої діяльності;
- структура та органи управління закладом освіти;
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів;
- наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення ( у разі його проведення);
- матеріально - технічне забезпечення закладу освіти;
- річний звіт про діяльність закладу;
- правила прийому до закладу освіти;
- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням школи або на вимогу законодавства.
Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.
XIII. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн школи створюється на таких принципах:
1) рівність і доступність використання;
2) гнучкість використання;
3) просте та зручне використання;
4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;
5) наявність необхідного розміру і простору.
Заступник директора з НР Домогацька С.Г.
Заступник директора з ВР Сидоренко Н.М.
Керівники методоб’єднань:
Бутук Н.Г.
Тимофєєва С.М.
Неженська Н.О.
Германова Є.Г.
Калиниченко Н.М.
Бугайцова О.М.
