Цікава інформація


16.05.2019 р.

***

Родина дорога, родина!
Що може бути краще в світі цін.
Чим більше дорожить людина,
за батьківський й материнський дім.

 

Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики. Кожній нашій  перемозі батьки безмежно радіють. Мати привчає нас до роботи й акуратності, а батько - до господарства та спритності. І де б ми не були, завжди повинні пам'ятати про своїх мамусь і татусів, прийти допомогти їм, поговорити з ними, притулитись до їх напружених рук.

 

Де можна більше зачерпнуть любові,
де взяти більше доброти;
як в материнськім ніжнім слові,
як з батька щедрої руки.

 

 

 

 

***

Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу та наймилішу людину на світі. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас усе життя, аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб вона була продовжувачем роду людського.

 

Велике і прекрасне слово Мати,
від нього все на світі, навіть світ;
о, як їй легко на руках тримати
дитину як найвищий заповіт.

 

 

 

 

***

Рушник на стіні. Давнішній звичай. Не було, здається, жодної в Україні оселі, котрої б не прикрашали рушниками. Хата без рушників, що родина без дітей. Рушник із давніх-давен був обличчям оселі, а відтак і господинь. Потому скільки і які були рушники, складалась думка про жінку і її дочок. Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості.

 

Я в садочку сиділа
рушник вишивала;
мені ружа світила
мені шить помогала.
Сюди-туди голка
сюди-туди нитка;
отут буде листя,
отут буде квітка.

 

 

 

***

Зі знання свого родоводу, історії рідного краю, починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусіна вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник - усе це родовідна пам'ять, наша історія, наші символи.

 

Ми сьогодні раді вітати всіх, хто любить нашу Неньку-Україну, хто гордий, що народився Українцем, усіх, кому дорогі прадідусівські традиції. Серед символів, без якого немислимий національний устрій, є вишивана сорочка. Сорочці наші пращури поклонялись, як чарівній силі, як оберегу. Сорочка призначалась для буденної роботи, свята, посагу, весілля. Існував звичай, подекуди ще й зберігся досі: дарувати нареченому вишиванку, свекру, свекрусі у день весілля.

 

 

 

 

***

24 грудня 1943 року частина сил Першого Українського фронту перейшла в наступ в загальному напрямку на Вінниці. 25 - 28 грудня в наступ перейшли війська, які наносили допоміжні удари на північ і на південь від головного угруповання німецьких військ.

 

Наступ в перші дні розвивався досить успішно. Армії фронту просувалися по напрямках, що розходяться на захід, південний захід і південь.

 

31 грудня 1943 року радянськими військами був узятий Житомир, 3 січня 1944 року - Новгород-Волинський, 5 січня - Бердичів.

 

10, 11 січня передові частини 38-ї, 40-ї та першої танкової армії вийшли на підступи до Вінниці, Жмеринки, Умані та Жажкову, завдали поразки шести дивізіям противника і глибоко охопили лівий фланг угруповання німців, який все ще утримував правий берег Дніпра в районі Канева.

 

 

 

 

***

Ми пам'ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про Вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за Вас свій отчий край любити,
і на землі своїй лишати добрий світ.

 

 

 

***

Щороку в травні у нашій державі з метою довести до Українців національні надбання різних країн Європейської цивілізації, проводиться День Європи.

 

Європейський союз - це організація, яка об'єднує 28 демократичних Європейських країн. Країни, що входять до його складу, заснували спільні органи управління, яким делеговано частку повноважень, завдяки чому стало можливим приймати рішення з певних питань, які становлять спільний інтерес на Європейському рівні.

 

Ідею створення цієї організації було задумано для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни.

 

Уперше цю ідею запропонував міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського союзу, і тепер щороку святкується, як День Європи.

 

 

 

13.05.2019 р.

***

Пам'ятайте! Через віки і роки, пам'ятайте про ту страшну війну, яка принесла горе майже в кожну хату. Пам'ятайте воїнів, яки захищали нашу батьківщину від фашистських загарбників. Пам'ятайте тих, хто вже ніколи не повернеться, тих, хто не долюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи села і міста не тільки України, але й Європи. Цих років не померкне слава.

 

 

 

 

***

9 травня вся наша держава святкувала 74-ту річницю від Дня перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. День великої перемоги традиційно став святом мужності та військової доблесті, вірного служіння батьківщині.

 

Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів,
солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і серця в матерів,
доти й сини, що спіткнулись об пулі живуть
ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів.

 

***

Із року в рік часопис віддаляє,
своїх нащадків далі від війни.
Та травень знову й знову нагадає,
як із життя йшли його сини.
Буяють квіти мирно на могилах,
до сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
ті вічним сном в могилах сплять.

 

 

 

 

***

Дорогою ціною дісталася перемога. Батьківщина втратила мільйони кращих синів і дочок. І могили, скільки їх залишилося на дорогах війни. В них лежать ті, хто вже ніколи не повернеться в цей чудовий світ, кого вже не буде поряд з нами. Але ми про них не забудемо.

 

Війна назустріч молодому дню,
із гуркотом, із брязкотом котилась
лавиною метала і вогню
на нашу землю й долю навалилась,

хоч обійди країну з края в край,
усі роздоли, всі її простори
навряд чи знайдеться десь двір,
куди не надилося б ненависне горе.

 

 

 

***

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь в найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 років. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу, його битва, його перемога.

 

Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

 

Ми свято шануємо пам'ять усіх,
хто власним життям нашу юність зберіг,
хто впав за свободу у грізну годину
за землю священну, за Україну.
Вони в бронзу й камінь звелись.
Летять роки і хмари понад нами.
Все менше тих, хто бачив їх колись,
все менше тих, хто бачив їх живими.

***

Вітаємо зі святом всіх вас щиро,
живіть в здоров'ї, щасті і теплі,
бажаєм всім любові, щастя, миру,
на нашій рідній і святій землі.
Хай пісня лине в синь небес крилато,
у мирне небо хай зліта салют.
День перемоги - це найкраще свято,
і на землі хай в мирі всі живуть.

 

24.04.2019 р.

***

Подія, про яку сьогодні йде розмова, залишається на багато століть в історії людства, як Чорна ніч Чорнобильської трагедії. Колосальні її наслідки, як у матеріальному вимірі, так і в тому, скільки вже пішло з життя ліквідаторів і людей, котрі не мали до неї ніякого відношення, але яких вона так чи інакше зачепила своїм чорним крилом - крилом смерті.

 

 

 

 

***

Ось лише кілька цифр. У ліквідаційних роботах Чорнобильської атомної електростанції брали участь 27123 співробітників органів внутрішніх справ, 1433 із них пішли з життя, 6335 визнано інвалідами. Як відомо, першими взяли на себе удар атомного монстра експлуатаційно-черговий персонал станції, чергові караули та начальницький склад пожежних частин із охоронних станцій та міста Прип'ять.

 

 

 

 

*** 

Це сталося 26 квітня 1986 року о пів на другу ночі. Багатьом представникам служб черговий станції по телефону передав набір цифр: "1, 2, 3, 4 - таємно", що означало: 1 - загоряння на станції, 2 - велика пожежа, 3 - вихід радіації, 4 - є постраждалі та загиблі.

 

Ніч 26 квітня 1986 року - драматична ніч, фатальна ніч для всієї Європи, яку часто тепер називають Чорнобильським апокаліпсисом. У самому фарватері подій кращі науковці супердержави СРСР працювали над варіантами локалізації Чорнобильського ядерного джина.

 

 

 

 

***

Вже о другій годині 30 хвили радіаційні вимірювання засвідчили, що є нове загоряння. І знову горить четвертий енергоблок. Пожежники, які намагалися зробити все можливе й неможливе, почули повідомлення: "Увага! Негайно залишити територію! У зоні пожежі - 250 Рентгенів за годину".

 

Все вирішили миті. Оті самі, які дають кому неславу, а кому безсмертя. Неслава тягла за собою загибель мільйонів людей, і незчисленну шкоду здоров'ю майбутніх поколінь.

 

 

 

 

***

Як бути? Це питання хвилювало багатьох. На карту було поставлено безцінний дар людини - її життя. Статут вимагав кинути величезну масу людей у радіаційне пекло на невизначений час. І ліквідатори трагедії із променевими опіками рук, ніг, обличчя, дихальних шляхів, безволосі й майже знерухомливі знов йшли в пекло, щоб своїми діями приборкати вогонь.

 

 

 

 

***

Шестеро прекрасних молодих хлопців дивляться на нас зі стінки пожежної частини Чорнобиля, і здається, що їхній подвиг скорботній, що застигли в них і гіркота і докір, і німе запитання, як це могло статися. Але це вже зараз здається. А тієї квітневої ночі у хаосі й тривозі пожежі не було у їхніх подвигах ні скорботи, ні докору. Ніколи було. Вони працювали, вони рятували атомну станцію, рятували Прип'ять, Чорнобиль, Київ, рятували усіх нас.

 

 

 

 

***

Кожного року 26 квітня по всій Україні у великих містах і маленьких селах пам'ять збирає людей на мітинги, вони вшановують імена тих, хто ціною власного життя суттєво зменшив масштаби цієї трагедії.

 

У вогні не згоріли їх жертовний Чорнобильський слід. Тужить за ними і рідна ненька, й земля, якою летить скорбота.

 

 

 

 

***

Ми схиляємо перед пам'яттю тих, хто віддав своє життя в Чорнобилі заради порятунку всього людства. Щиро співчуваємо тим, у кого ця атомна катастрофа відібрала здоров'я. всі ми завжди будемо пам'ятати тих, хто пройшов крізь вогонь Чорнобиля, хто пожертвував собою в ім'я високих ідеалів, хто підняв і не зганьбив прапор своєї країни.

 

 

 

 

*** 

33 роки по тому
була чорна весна,
про аварію знала
вся планета Земля.
Всі Чорнобильці разом героями стали
хай загиблі покояться - ми ім'я їх згадали.
Їм би вдома побути
і обіймати рідну матір,
чи кохану дружину,
чи на руки б взяти
пригорнуть дочку й сина.
А йому вже не треба
ні хліба, ні слави,
й не озоре вже небо
для героїв держава.

 

 

 


15.04.2019 р.

***

Увечері 9 квітня 1944 року війська п'ятої ударної армії, що наступали вздовж узбережжя Чорного моря зі сходу, вступили у північні квартали міста. Вночі з північного сходу до Одеси підійшли частини та з'єднання 6-й та 8-й гвардійських армій. Рано вранці 10 квітня з заходу у передмістя Одеси увірвалися конні механізовані з'єднання групи генерала Плієва. На підступах до міста радянським військам допомагали Одеські партизани і підпільники. Вони здійснювали диверсії, вступали у відкритий двобій з противником.

 

Особливо можливою акцією було попередження партизанами Куяльницького загону підриву ворогом дамби Хаджибейського лиману, що значно полегшало просування радянських військ до Одеси.

 

 

 

***

Ранком 10 квітня 1944 року на приміщені одеського театру опери та балету замайорів червоний прапор. До 10 години ранку Одесу було повністю звільнено від окупантів. Завдяки добре продуманому плану операції, військовій майстерності, наполегливості та мужності радянських солдат, героїзму партизан та підпільників, вдалося уникнути важких вуличних боїв, що зберегло життя мирного населення та врятувало від руйнації пам’ятки архітектури та мистецтва Одеси.

 

27 частин та з’єднань радянської армії за цей подвиг отримали найменування Одеських, тисячі бійців та командирів було нагороджено орденами та медалями за взяття Одеси.

 

 

 

 

***

 Великдень - свято свят і торжество торжеств, приурочене пам'яті воскресіння Ісуса Христа. Це свято є одним із найбільших свят у християнській релігії. Святкують Великдень переважно у квітні, тому Великодні не дотримують певного числа, вони залежать від довготи м'ясниць, а тому можуть бути зміщені в часі.

 

Великдень називають ще Великим днем або Пасхою. Остання назва походить від обрядового печива - Пасхи, яку спеціально випікали до цього дня.

 

У нас давно є традиція славна,
воду брати з чистої криниці;
муку з ярої пшениці,
руками добрими замісити
і гостей на свято запросити.  

 

 

 

 

 

***

Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба змінюватися самим, бо саме у кожного з нас спитається: "А що ти зробив?"

 

Цього дня кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя до всього живого. Христос воскрес! Радійте!

 

Лине пісня до небес,
це радіють діти;
ради нас Христос воскрес,
як нам не радіти!
Зникне хай тривога,
і ви, дорослі, не мовчіть,
славте з нами Бога!

 

 

 

 

***

Останню неділю перед Великоднем називають Вербною. Цього дня святять вербу. Верба - одне із найулюбленіших дерев у народі. Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі, і старі, і малі, бо гріх не піти до церкви як святять вербу. Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи: не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

 

Верба б'є, не я б'ю,
за тиждень Великдень;
будь велика, як верба,
а здорова, як вода.
Будь багата, як земля
і красива, як весна.

 

 

 

 

***

12 квітня в Україні відзначають День космонавтики. І хоча космос далекий і близький - завжди вабив людей. Ми про нього й досі знаємо дуже мало.

 

Слово космос з грецької перекладається як порядок, впорядкованість. У стародавні часи так називали світобудову - тобто йшлося про лад на противагу хаосу.

 

Зараз космос - це все, що існує за межею земної атмосфери, таке поняття космічного простору припускає його нескінченність. Всесвіт - це суспільні цікавинки,нумо о знайомитимуся з ними.

 

Юпітер може містити в себе тисячу планет розміром з нашу Землю. Одна доба на Венері триває 224 земних дні, тобто понад 7 місяців. Венера - це також єдина планета сонячної системи, яка обертається проти Сонця.

 

Ви б не змогли пройтися по Юпітеру, Сатурну, Урану або Нептуну, тому що в них немає твердої поверхні.

 

 

 

 

***

Україна славиться мужнім і хоробрим народом здавна. Йому за всіх віків були притаманні неповторна врода, світлий розум, багата фантазія, хоробрість, мужність і працьовитість. З давніх-давен вважали, що чоловік має побудувати дім і посадити дерево. Кожен народ гордий від того, що він має державу, свою мову, волю та гарне життя у нашій країні.

 

Кожен народ патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність та волю.

 

 

 

 

***

Враховуючи вагомий внесок працівників пожежної охорони України у справу боротьби з вогняною стихією, захисту життя і здоров'я людей, майна від пожеж, на підтримку ініціативи громадських об'єднань та державної служби України з надзвичайних ситуацій, Указом Президента України від 11 жовтня 2013 року №555-2013 встановлено професійне свято День пожежної охорони, яке тепер відзначається щорічно 17 квітня.

 

Саме в цей день згадати про героїзм і самовідданість наших пожежників. По першому сигналу про небезпеку вони негайно відправляються туди, де виникає екстремальна ситуація, де потрібно зупинити вогневу стихію, врятувати життя людей.

 

Робітники пожежної охорони в найбільш складних ситуаціях завжди виявляють високі моральні якості, професіоналізм, мужність і особисту дисципліну. Давайте не забудемо привітати їх 17 квітня з професійним святом.

1

Спинюсь не темлю,
що воно за диво!

О ці степи, це небо, ці ліси,
усе так чисто, гарно, незрадливо.

Усе як є, дорога, явори,
усе моє, се зветься - Україна!

 

Воскреснемо! Бо вічно ми були на цій Богом даній землі як народ і рідне небо хай пошле нам всім для життя.

 

Воскреснемо, бо світить нам  увіки пророцтво Тараса Шевченка: "Не вмирає душа наша, не вмирає воля". Встаньмо з колінь, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведемо голови, як це одвіку було написано нам на роду.

 

 

 

 

2

Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменем, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

 

Ні, немає на світі кращого неба, ніж неба на Україні високе, мов наш дух. Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної землі-матінки.

 

Подивлюсь на синє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця, до зірок, і гляньмо на трепетну землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце - України.

 

 

 

 

3

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає та шанує людство. До них належить й ім'я великого українського поета Тараса Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові "Історія мого життя" писав поет "Становить частинку історії моєї батьківщини".

 

Шевченко шанують у світі волею історії він ніби отоджений з Україною, представляє нас, Українців, народам світу. Він наш великий поет, наша честь і слава.

 

І нам учням потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя - "Кобзар". Вона стала настільною для всього нашого народу.

 

Кобзарями називаємо також народних співців, які виконують пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі.

 

Отже Шевченко був і є народним поетом-співцем. Уже 2 століття 9 березня кожного року - особлива дата в нашій країні. Цього дня Україна вшановує свого великого сина Тараса Григоровича Шевченка. Цього року минає 204-й рік від дня його народження.

 

 

 

 

4

Весна - символ молодості та здоров'я, краси та кохання. І в переддень 8-го березня ми бажаємо всім жінкам і дівчатам завжди бути такими ж молодими, красивими, ніжними і коханими як сама весна.

 

Чи може хтось сказати, чому жіноче свято ми відзначаємо саме навесні. Все дуже просто. Весною відбувається оновлення в природі, зародження нового. А жінка теж дарує світові нове життя.

 

Ось уже багато років поспіль ми вітаємо 8-го березня всіх жінок і дівчат із Міжнародним Жіночим днем. Багато випробувань випало на долю жінки, але вона все витримала та надалі вершить свою місію на землі.

 

Сьогодні вона не лише берегиня родини і роду людського, але й освічена, високодуховна особистість. Вклоняємося тобі, мати роду людського, ім'я якій - Жінка.

 

Миру і щастя дому твойому, сім'ї твоїй. Миру і щастя землі, по якій ти ідеш, жінка!

 

 

 

 

***

Сьогодні жінко ваше свято!

І на зорі ще в ранній час
йде славний березень вітати
живими пролісками вас.

 

Несе надії вам святкові,
мов подих радісний весни;
за вашу вірність у любові,
що не згаса до сивини!

 

 

 

 

***

Але, якби все те почати знов.

Адже той борщ щоденний - то любов,
сорочка чисто випрана - любов,
і ночі, що не спала ти любов,
і квіти, що посіяла - любов,
вся Україна - то твоя любов.

Все так було б, якби почати знов.

Жіноча доля в світі - це любов!