Цікава інформація


18.10.2021 р.

Календар знаменних дат

  18.10. - 125 років від дня народження Іллі Ільфа (1896-1937) - відомого письменника і журналіста, жив і працював в Одесі.

  19.10. - 105 років від дня народження Еміля Гілельса (1916-1985) - видатного піаніста, народного артиста СРСР, героя соціалістичної праці, народився і вчився в Одесі.

  20.10. - 95 років від дня народження Костянтина Філатова (1926-2006) - відомого живописця, заслуженого художника України, лауреата державної премії України ім. Тараса Шевченка. У 1955 році закінчив Одеське художнє училище.

  21.10. - 155 років (1856) від часу відкриття першої музичної школи в Одесі.

  22.10. - 85 років від дня народження Бориса Олійника (1936-2017) - відомого українського поета.

  23.10. - 210 років від дня народження Ференца Ліста (1811-1866) - відомого угорського композитора, піаніста й диригента, доброчинця.

  24.10. - День Організації Об'єднаних Націй.

 

 

 

 

Скринька добрих вчинків

Якщо на землі не буде добра, загине не лише країна "Серце добра", але й наша рідна планета. Люди сваряться один з одним, діти не поважають дорослих, люди знищують рослини, убивають тварин, забруднюють повітря та воду.


Зупинити це можемо лише ми з вами. Так деякі діти вважають, що нічого не станеться, якщо кинути одну обгортку від цукерки в лісі чи на вулиці. Так кожна людина непомітно для себе залишає купи сміття, у яких задихається не лише природа, але і ми самі.


Пам'ятайте, добро починається саме з нас та саме зараз. Не варто гадати, що ми почнемо робити добрі вчинки лише після того, як станемо дорослими, ні, добрі вчинки ростуть разом з нами.


Звертайтеся з добром до природи та людей, навчайте цьому маленьких дітей і нагадуйте про важливість добра дорослим.

 

 

 

 

Мир і злагода - пріоритети України

Сьогодні ми говоримо про Україну і мир в ній. І не випадково. І ми впевнено крокуємо в Європейський союз, бо наша країна - Європейська. І ми всі бажаємо жити в мирі, дружбі, у злагоді.

 

Майбутнє в руках молодих, а отже - воно залежить від вас, учнів, які сьогодні ще сидять за партами, а вже завтра керуватимуть своєю країною, множитимуть її добробут, перемагатимуть і здобуватимуть їй світову славу.

 

Нехай мирне небо і яскраве сонце будуть завжди над нами, сповіщаючи щоранку, що наша рідна земля, наша Україна радісна і щаслива, а мир і злагода пріоритети кожного українця.

 

 

 

 

Ми діти твої, Україна!

Що для нас означає слово Україна! Батьківщина - це отча земля, наш рідний край, місце, де ми народились, де народились наші батьки, всі ми рідна домівка, де нас огортають любов'ю й турботою найрідніші у світі люди, вулиця, де знайоме кожне деревце та будиночок, місто, яке назавжди залишається у наших серцях. Це тато і мама, це твої друзі, учителі. Це стежка, яка веде тебе до школи, птахи, які співають дзвінкоголосі пісні, це твоя маленька батьківщина.


Украйна - це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і, звісно, мудрими, талановитими людьми. Це велика держава, і живуть в ній рідні люди.

 

 

 

 

День Організації Об'єднаних Націй

24 жовтня 1945 року на конференції у Сан-Франциско, на підставі Хартії Об'єднаних Націй, представники 51 країни ратифікували договір про створення ООН. Україна в числі перших підписала Статут i увійшла в групу країн-засновниць ООН. Саме дату набрання чинності Статуту відзначають як День Організації Об'єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Нині ця міжнародна організація об’єднує 193 держави, що прагнуть підтримання та зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвитку співробітництва між державами.

 

Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цілей та принципів Статуту Організації, робить суттєвий внесок у її діяльність у сферах підтримання міжнародного миру та безпеки, роззброєння, економічного та соціального розвитку, захисту прав людини, зміцнення міжнародного права тощо.

 

З набуттям незалежності для України почався новий етап членства в ООН, делегація України брала участь у роботі сесії ГА ООН, керуючись тільки інтересами власної держави. Діяльність України у Організації Об'єднаних Націй було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики нашої держави. Серед них: розробка ефективних підходів до зміцнення міжнародної та регіональної безпеки, більш повне залучення ООН до процесу роззброєння, зниження військового протистояння у різних регіонах світу, проведення конструктивного діалогу з проблем конверсії, розв'язання соціально-економічних проблем, експертної допомоги в інтересах державного будівництва України, використання унікальних можливостей ООН для ведення діалогу з представниками інших держав.

 

 

 

 

Борис Олійник

Борис Ілліч Олі́йник народився 22 жовтня 1935 року в с. Зачепилівка, Полтавська область. Друкуватися почав ще в школі.

 

Після закінчення десятилітки в 1953 році вступив на факультет журналістики Київського Шевченківського держуніверситету, який закінчив у 1958 році.

 

У 1958 році працював завідуючим відділу республіканської газети “Молодь України”.

 

З 1962 по 1973 рік працював в журналі “Ранок”. Пройшов шлях від простого кореспондента до головного редактора. Був заступником головного редактора журналу “Дніпро” та старшим редактором видавництва “Дніпро”.

 

З 1971 по 1974 рік – заступник голови правління Спілки письменників України.

 

З 1974 по 1991 рік – завідувач відділу, член редколегії журналу “Вітчизна”.

 

З 1976 по 1991 рік – Секретар Спілки письменників України та СРСР. Член ЦК КПУ і ЦК КПРС.

 

У 1999 році Голова Комітету з Державних премій України імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва при Раді Міністрів України.

 

Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу – побував в зоні Югославської трагедії, був проти ембарго Сербії, бував у “гарячих точках” Боснії-Герцоговини, під час перебування в Сербії потрапив під бомбардування натівців.

 

Борис Олійник, по суті, зупинив будівництво промвузла у Каневі, що загрожувало усипальниці Т.Г.Шевченка. Ще у Верховній Раді УРСР виступив проти зведення мосту через Хортицю, що й змусило урядовців відкласти реалізацію свого заміру. У 1995 року Борису Іллічу присвоєне звання “Почесний громадянин Канева”.

 

Один із фундаторів Українського фонду культури, з 1987  очолює його на громадських засадах. Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи. У 2002 році присвоєно звання “Почесний громадянин міста Києва”.

 

Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік — заступник Голови Ради Національностей Верховної Ради СРСР). У 1980 — 1991 депутат Верховної Ради УРСР X, XI скликань, голова Комісії Верховної Ради з питань освіти і культури. Депутат Верховної Ради України 1—4 скликань (1992—2006).

 

З 1995 по 2006 рік Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи. З 1996 по 2006 рік віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи.

 

У 1987 році обраний дійсним членом Міжнародної слов’янської академії. З 1990 року дійсний член Національної Академії Наук України.

 

З 1992 року обраний академіком Української екологічної академії наук. Голова Українського фонду культури, співголова Форуму слов’янських народів.

 

5 липня 2010 року Указом Президента України В. Ф. Януковича Бориса Ілліча Олійника призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

Помер 30 квітня 2017 року на 82-му році життя після важкої і тривалої хвороби.

 

11.10.2021 р.

Календар знаменних дат

  11.10. - Міжнародний день дівчат.

  12.10. - 170 років від дня народження Франса Каменського (1851-1912) - відомого професора кафедри ботаніки в Новоросійському університеті. З 1895 року директор ботанічного саду Новоросійського університету в Одесі.

  13.10. - 145 років від дня народження Марка Аганіна (1876-1940) - відомого професора, геофізика, члена-кореспондента академії наук УРСР. Викладав в Одеському університеті, на вищих жіночих курсах в реальному училищі. Народився в Одесі.

  14.10. - День захисника України, День Українського козацтва, Покрова Пресвятої Богородиці.

  15.10. - 75 років тому у 1946 році в місці Ананьєві, Одеської області почала працювати центральна районна бібліотека.

  16.10. - Всесвітній день хліба.

  17.10. - 85 років від дня народження Івана Драча (1936) - відомого українського поета, громадського діяча.

 

 

 

 

Міжнародний день дівчат

З жовтня  2012 р. кожного року 11 жовтня визначається Міжнародний день дівчат – день, проголошений ООН з метою привернення уваги до дискримінації дівчат у різних країнах, підвищення обізнаності про нерівність, з якими стикаються дівчатка у всьому світі на основі їх статі.

 

Вперше про проблеми дівчат та шляхи їх подолання міжнародна спільнота заявила у підсумкових документах IV Всесвітньої конференції з прав жінок (Пекінська декларація та Пекінська платформа дій).

 

Сьогодні у світі  живе більше 1,1 мільярда дівчаток. Це – найбільше покоління дівчаток в історії людства.

 

Сучасні молоді жінки – це потужна і безпрецедентна сила, яка вимагає дій і відповідальності за вирішення їхніх проблем.

 

 

 

 

День захисника України

Згідно з Указом № 806-2014 Президент України постановив: "Установити в Україні свято День захисника України, яке відзначати щороку 14 жовтня". Це свято є направду всенародним святом, бо захисником вітчизни є учасники національно-визвольних рухів 20-го століття, учасники Революції Гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі - всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу на Донбасі.

 

Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.

 

Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод -
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.

 

У нас є Українська армія. І ми хочемо, щоб у цей нелегкий для України час всі знали, що серця мільйонів українців б'ються в унісон з іншими серцями. Ми не самі. Єднаймося, люба родина.

 

У наших солдатів одна мета - українську землю захищати на кожному кроці. В їх серці заповітна висота. Вони вітчизни справжні запорожці.

 

 

 

 

До дня Українського козацтва

14 жовтня щороку відзначаємо День українського козацтва - згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999 року. Козацтву належить особливе місце в історії України та історичній пам'яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України 17 - 18 століття. Його історичне значення складно переоцінити.

 

Козак - означає вільна людина Козаки об'єднувалися в курені, кожен курінь обирав собі отамана. Побутове життя було дуже простим, чоловіки повністю обслуговували себе самостійно. Козаки сурово дотримували дисципліну, успішно розвивали власну військову вправність, створили свій флот, що складався з легких і швидких човнів - Чайок.

 

Запорозька січ - військовий і адміністративний центр запорізького козацтва, що існував за порогами Дніпра. Утворення запорізької січі пов'язане з процесом формування українського козацтва і освоєнням ними раніше опустошонних татарами українських земель між Дніпром і Південним Бугом.

 

 

 

 

ІСТОРІЯ СВЯТА ПОКРОВИ
ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

 

Це велике християнське свято було встановлене на Русі в кінці Х - на початку ХІ століття. За переказами, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі 14 жовтня 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія - риза Богородиці.

 

Ішла війна, місто було оточене сарацинами і практично уже не могло оборонятися. Під час всенощної, що відправлялася у храмі, юродивий Андрій, якого знали як дуже побожну людину, побачив видіння. Над людьми, що молилися, з'явилася Богородиця разом із ангелами та святими. Вона покрила людей своїм омофором і молилася разом з ними. Юродивий сказав, що бачив Богоматір, яка плакала над людьми і молилася за мир. Віруючі повірили, що Богородиця опікується світом, пильнує людство, застерігає його жити у мирі та спокої. Візантійцям вдалося зняти облогу і перемогти сарацинів.

 

Відтоді і відзначається свято Покрови Божої Матері. Тоді ж у 10-му столітті прийшло воно на Русь і з тих часів святкується 14 жовтня.

 

 

 

 

Хліб всьому голова:
16 жовтня - Всесвітній день хліба

Хліб один з найпопулярніших продуктів у світі, без якого не обходиться жоден день нашого життя. Тому не дивно, що у нього є і своє свято - Всесвітній день хліба, яке відзначається щорічно 16 жовтня.

 

Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. А вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року була створена Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства та його виробництва.

 

Сьогодні, як і в усі часи, в будь-якій країні світу хліб та хлібобулочні вироби  користуються незмінною любов'ю. Люди різних національностей завжди дбайливо ставилися до хліба. Йому відводилося найпочесніше місце на столі, він був і залишається символом життя.

 

Історія хліба налічує кілька тисячоліть. Згідно з науковими дослідженнями, перші хлібні вироби виникли близько 8 тисяч років тому. Зовні вони виглядали як коржі, та готувалися з крупи і води та випікалися на розпеченому камінні. А ще вважається, що перший дріжджовий хліб навчилися робити в Єгипті.

 

Причому в старовину білий хліб вживали в основному багатії, а чорний та сірий (через колір) хліб вважався їжею бідноти. Лише в 20 столітті, люди дізнались про користь та поживність житнього та зернового хліба, і він став користуватися більшою популярністю.

 

Сьогоднішнє свято - Всесвітній день хліба - це і професійне свято працівників даної галузі, данина поваги продукту, та ще один привід привернути увагу широкої громадськості до проблем голоду, злиднів і недоїдання в світі.

 

 

 

 

Пам'ятка молодого громадянина України

  1. 1. Де би ти не був, з ким би ти не зустрічався, що б не робив - пам'ятай, що ти вільний громадянин вільної держави України. Для її зміцнення і розвитку повинен кожним своїм кроком, словом і поглядом сприяти злагоді, порозумінню і розвитку своєї землі і народу.
  2. 2. У своєму повсякденному житті неухильно дотримуйся загальноприйнятих Християнських заповідей, які складають основу духовності української нації.
  3. 3. Повсякчас сприяй відродженню духовних цінностей народу, постійно набувай ґрунтованих знань зі своєї історії, культури, традицій.
  4. 4. У себе та у своїх близьких постійно виховуй такі риси, як патріотизм, чесність, мужність, терпимість до недоліків товариша, наполегливість у їх усуненні, що вестиме до зближення, об'єднання людей, розвитку почуття родинності.
  5. 5. Чесно і добросовісно трудись на благо зміцнення державності України.
  6. 6. Пам'ятай дні великих змагань за нашу Соборність, будь завжди готовим стати на захист цінностей української держави, її кордонів і народу, відчуй гордість від того, що ти їх є спадкоємцем боротьби за справу Володимира, тризубу і синьо-жовтого знамені.
  7. 7. Засуджуй байдужість, зраду державних інтересів України.
  8. 8. Завжди дбайливо стався до державного і приватного майна, охороняй екологічне середовище, раціонально використовуй природні ресурси.
  9. 9. Серцем відчуй єдність із державою, яка про тебе піклується, і яку ти зміцнюєш.

 

04.10.2021 р.

Календар знаменних дат

  04.10. - 255 років від дня народження Герцога Армана Емманюеля Дю Плессі де Рішельє (1766-1822) - градоначальника Одеси, генерал-губернатора Новоросійського краю з 1803 по 1814 роки.

  05.10. - 115 років від дня народження Давида Ойстраха (1906-1974) - видатного скрипаля, диригента, педагога, народного артиста СРСР; народився і вчився в Одесі.

  06.10. - 125 років від дня народження Івана Петрова (1896-1958) - генерала, командував 25-ю Чапаївською дивізією; один з керівників оборони Одеси.

  07.10. - 140 років від дня народження Івана Кочерги (1881-1952) - відомого українського драматурга.

  08.10. - 130 років від дня народження Отто Шмідта (1891-1956) - видатного українського математика, астронома, геофізика, деякий час працював в Одеському університеті ім. Іллі Мечникова.

  09.10. - 80 років від дня смерті Михайла Трублаїні (1907-1941) - відомого українського письменника.

  10.10. - 150 років від дня народження Івана Піддубного (1871-1949) - відомого українського професійного борця, багаторазового чемпіону світу.

 

 

 

 

До Дня незалежності України

Людина народжується на світ і разом з життям отримує у спадок мабуть найбільше і найцінніше багатство - батьківщину. Її не вибирають за смаком і за бажанням, так само як і не вибирають собі неньку-вітчизну, як рідна мати, це наша доля.

 

Пам'ятайте, ви майбутнє України. Україна - це ми. Тож своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями, якими прославляйте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України.

 

Усі ми сподіваємося, що найзаповітніше бажання українців сьогодні - жити під мирним небом України і не допустити війни - здійсниться обов'язково.

 

 

 

 

За Україну, за честь і волю

Наша Україна ще зовсім молода, тому поки що все в наших руках. Якою ми зробимо Україну, такою вона й буде. Українці вважають, що лише боягузи кидають батьківщину. В жодному разі не можна кидати її напризволяще. Не треба тікати закордон. Хіба ми не розуміємо, що ми нікому не потрібні. Ми потрібні Україні, ми можемо поставити її на ноги. Ті, хто тікає з України, зраджують насамперед себе та своїх пращурів. Вони кидають могили рідних напризволяще, вони, ніби соромлячись свого походження, намагаються втекти від самих себе.

 

Тож давайте примножувати багатство нашої України, доти поки світить сонце над землею, щоб наливалось добром кожне серце. І буде гордість за нашу Україну, і заживемо ми щасливо і довго.

 

 

 

 

З добром у серці

Людське життя коротке і дається воно тільки раз. А кожному потрібно старатися прожити його так, щоб не було соромно за марно прожиті роки. Ми молоді громадяни України, і саме від нас залежатиме майбутнє, від нашої освіченості, активної життєвої позиції. І, як не буде нас, розумних, досвідчених, добрих, людяних, то не буде майбутнього у нашій державі. А, якщо вам буде важко, якщо у серці неспокій, якщо нема чім зайнятися, якщо те, до чого прагнете не вдається, то, можливо, потрібно шукати допомогу в рідних, близьких, друзів, учителів, у Бога.

 

 

 

 

Традиції українського народу -
повага до найближчих людей

Змінюється історія, змінюються часи, удосконалюється людина, досягає фантастичних вершин наука і техніка, але неминучою цінністю, незмінною духовною, моральною величиною залишається в суспільстві мати.


Любов до матері і шана материнству об'єднує людей, незалежно від будь-яких відмінностей між ними. Мати і материнство схожі на сонце, яке несе життя дає тепло всьому людству.

 

Щомиті на земній кулі народжуються діти. І перше, що бачать вони, відкривши оченята - материнські очі лагідні, сяйливі, радісні. Чи є в мові ніжніше, доступніше для немовляти, милозвучніше у своїй величі та простоті слова, аніж Мамо. Слово, з яким ми приходимо у цей світ.

 

Мама - це слово, яке повторює людина протягом життя. Всього 4 літери, але скільки в ньому радості, щирості та любові.

 

 

 

 

Василь Сухомлинський:
щоб у серці жила батьківщина

Сьогодні наша інформація присвячена пам'яті великого педагога Василя Олександровича Сухомлинського, його твори про добро, родину, Українську пісню, батьківщину.

 

28 вересня 1918 року в сім'ї селянина народився син, назвали його Василем. Односельці любили хлопчика й називали його як польову квітку Васильок. Він пас корів, збирав колоски, допомагав по господарству. Маленька людина приходить у цей світ, милується красою рідної землі й замислюється: яка вона наша батьківщина - Україна.

 

Вислів мудрого вчителя: "Для кожного з нас батьківщина починається з чогось маленького, ніби незначного і непримітного". Щоб відповісти на це запитання, Василь Сухомлинський написав твір "Дідова колиска".

 

Ми повинні знати минуле нашої батьківщини. Хто забув про колиску, в якій зросло кілька поколінь його роду, той не може бути справжнім патріотом. А наша колиска - це рідне село, рідна хата, мати й батько. З рідної хати починається для нас батьківщина.

 

Вислів мудрого вчителя: "Батьківщина - твій дім, твоя колиска".

 

 

 

 

Іван Піддубний

Визнаний майстер класичної боротьби, котрий 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі. Уславився не лише своєю винятковою силою, а й спортивним довголіттям.

 

Іван Піддубний народився у селянській сім'ї на Черкащині. Тут минуло його дитинство і юність. Трудовий шлях Іван розпочав вантажником у Одеському порту. Згодом почав виступати на циркових аренах Севастополя, Одеси, Києва і незабаром здобув першу перемогу у цирковому чемпіонаті.

 

Піддубний щоразу здобував звання чемпіону світу з класичної боротьби серед професіоналів. Видатний спортсмен виступав у важкій вазі, володів бездоганною технікою боротьби, витривалістю, майстерністю обирати тактику ведення бою.


Останній виступ богатиря стався у 1941 році, коли йому виповнилося 70 років.

 

Помер і похований у місті Єйську.

 

27.09.2021 р.

Календар знаменних дат

  27.09. - День вихователя і всіх працівників дошкільних установ.

  27.09. - Воздвиження животворящого Хреста Господнього.

  28.09. - 95 років від дня народження Костянтина Огневого(1926 - 1999) - відомого українського співака, народного артиста України.

  29.09. - 160 років від дня народження Михайла Грушевського (1866 - 1934) - українського історика, державного, громадського і політичного діяча.

  30.09. - 180 років від дня народження Михайла Драгоманова (1841 - 1895) - відомого українського публіциста, історика і літературознавця і громадського діяча.

  29, 30.09. - 80-та річниця трагедія Бабиного яру. 80 років пам'яті, забуттю не підлягає.

  30.09. - День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.

  01.10. - Міжнародний день літніх людей.

  02.10. - 115 років від дня народження Івана Чорняхівського (1906 - 1945) - видатного українського військового діяча, полководця.

 

 

 

 

День пам’яті жертв Бабиного Яру

29 вересня були відзначені 80-мі роковини одного з найжахливіших символів Голокосту - масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, вчинені нацистами у 1941-1943 роках.

29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.

 

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричних лікарень та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів.

 

Бабин Яр поряд із Освенцимом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

 

Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні та є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів.

 

 

 

 

До Дня людей похилого віку

"Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неважливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але роки минають швидко, і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь і дідусів".

 

Другий місяць осені починається з особливої дати, 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні - це також і день ветерана.

 

Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства, і з 1991 року щорічно відзначає цей день. Цей день не лише можливість нагадати всім про людський обов'язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв'язку поколінь.

 

Бажаємо всім ветеранам України міцного здоров'я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди у Ваших душах. Нехай у цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник - вічне джерело наснаги і любові. Від усього серця бажаємо Вам миру, добра і щастя.

 

 

 

 

Всесвітній день учителя

Щороку в першу неділю жовтня в нашій країні відзначають день освітян, а 5 жовтня - Всесвітній день учителя. Навчальний рік в цю пору теж бере початок.

 

І день учителя святкують восени,
у цьому суть, а істина проста;
вже слово просить осінь золота;
ми будемо вдячні вам довіку
за вашу віру, ласку і тепло;
за те, що розуміла нас, любили,
за допомогу чуйність і добро.

 

Педагогічний колектив нашої школи можна порівняти з великим хором. У кожного вчителя свій голос, свої методи і прийоми навчання, але всі вони разом хором сіють у наших душах розумне, добре, вічне.

 

Робота вчителя немає аналогів в світі. Учитель - першовідкривач і дослідник, бо досліджує таємниці й загадкові світи дитячих душ.

 

Любі наші наставники. Обіцяємо вам бути гідними вашої мужності й мудрості, старатимось надалі дарувати вам тільки радість перемог і натхнення.

 

Сьогодні вітання щирі,
ми вам принесли з любов'ю;
живіть у добрі і мирі,
хай буде міцним здоров'я.

 

 

 

 

Михайло Петрович Драгоманов

Народився 6 (18) вересня 1841 року у м. Гадячі на Полтавщині в родині дворян.

 

М. Драгоманов навчався у Полтавській гімназії, де цікавився гуманітарними дисциплінами і, насамперед, минулим українського народу.

 

1859 р. М. Драгоманов вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Ще під час навчання він викладав у недільній школі на Подолі, а після її закриття – у Тимчасовій педагогічній школі.

 

Закінчивши університет, Драгоманов працює в Другій київській гімназії. Саме педагогічна діяльність приводить його 1863 р. до київської “Громади”.

 

З 1864 р. Михайло Петрович працював приват-доцентом, а з 1870 р. – доцентом Київського університету Св. Володимира. Згодом з метою вдосконалення своєї кваліфікації М. Драгоманов від’їздив за кордон на три роки. Він досліджував місцеві архіви у Гейдельберзі, Берліні, Римі, Відні, Флоренції та ін.

 

1873 р. М.П. Драгоманов повернувся до Києва та брав активну участь у громадському житті. Брав активну участь у діяльності Південно-ЗахідноГо відділення Російського географічного товариства та київської «Старої громади». 1875 року був звільнений з університету за політичну неблагонадійність і наступного року змушений був емігрувати до Швейцарії. У Женеві він створив осередок політичної еміграції, центр, за висловом І. Франка, «українського руху та української думки», що діяв протягом 20 років. Заснував він також вільну безцензурну українську друкарню, в якій видавав збірники «Громада» (пізніше — журнал «Громада»), а також твори, які в Росії не могли бути видані: П. Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Люборацькі» А. Свидницького, твори Т. Г. Шевченка та інші.

 

В 1890 році Михайло Петрович разом із І. Франком, М. Павликом та іншими брав участь у заснуванні Русько-української радикальної партії. Протягом 1870 — 90 років був співавтором українських революційно-демократичних видань у Галичині. У журналах «Друг», «Народ», «Світ» він друкував літературно-критичні, наукові та публіцистичні статті.

 

За кілька років до смерті М.П. Драгоманов написав працю “Чудацькі думки про українську національну справу”. Її можна вважати заповітом науковцям у галузі дослідження української історії.

 

Помер М. Драгоманов 2 липня 1895 р. в Софії.

 

 

 

 

Грушевський Михайло Сергійович

 

Народився у м. Холм, Польща.
 
Автор понад 2000 наукових праць, серед яких — «Історія України-Руси» у 10 томах (1895-1933) та «Історія української літератури» у 7 томах (1927).
 
1894 — очолив кафедру історії України у Львівському університеті.
 
Очільник історико-філософської секції Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.
 
Один із засновників Української національно-демократичної партії (1899 року).
 
Після перевороту Скоропадського емігрував за кордон. Повернувся в радянську Україну у 1924 р.
 
Обирався членом Української академії наук, з 1929 р. — академік академії наук СРСР.
 
У 30-их роках звинувачений у причетності до діяльності антирадянського «Українського національного центру».
 
Помер у 1934 р. у Москві.

1

Спинюсь не темлю,
що воно за диво!

О ці степи, це небо, ці ліси,
усе так чисто, гарно, незрадливо.

Усе як є, дорога, явори,
усе моє, се зветься - Україна!

 

Воскреснемо! Бо вічно ми були на цій Богом даній землі як народ і рідне небо хай пошле нам всім для життя.

 

Воскреснемо, бо світить нам  увіки пророцтво Тараса Шевченка: "Не вмирає душа наша, не вмирає воля". Встаньмо з колінь, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведемо голови, як це одвіку було написано нам на роду.

 

 

 

 

2

Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменем, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

 

Ні, немає на світі кращого неба, ніж неба на Україні високе, мов наш дух. Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної землі-матінки.

 

Подивлюсь на синє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця, до зірок, і гляньмо на трепетну землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце - України.

 

 

 

 

3

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає та шанує людство. До них належить й ім'я великого українського поета Тараса Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові "Історія мого життя" писав поет "Становить частинку історії моєї батьківщини".

 

Шевченко шанують у світі волею історії він ніби отоджений з Україною, представляє нас, Українців, народам світу. Він наш великий поет, наша честь і слава.

 

І нам учням потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя - "Кобзар". Вона стала настільною для всього нашого народу.

 

Кобзарями називаємо також народних співців, які виконують пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі.

 

Отже Шевченко був і є народним поетом-співцем. Уже 2 століття 9 березня кожного року - особлива дата в нашій країні. Цього дня Україна вшановує свого великого сина Тараса Григоровича Шевченка. Цього року минає 204-й рік від дня його народження.

 

 

 

 

4

Весна - символ молодості та здоров'я, краси та кохання. І в переддень 8-го березня ми бажаємо всім жінкам і дівчатам завжди бути такими ж молодими, красивими, ніжними і коханими як сама весна.

 

Чи може хтось сказати, чому жіноче свято ми відзначаємо саме навесні. Все дуже просто. Весною відбувається оновлення в природі, зародження нового. А жінка теж дарує світові нове життя.

 

Ось уже багато років поспіль ми вітаємо 8-го березня всіх жінок і дівчат із Міжнародним Жіночим днем. Багато випробувань випало на долю жінки, але вона все витримала та надалі вершить свою місію на землі.

 

Сьогодні вона не лише берегиня родини і роду людського, але й освічена, високодуховна особистість. Вклоняємося тобі, мати роду людського, ім'я якій - Жінка.

 

Миру і щастя дому твойому, сім'ї твоїй. Миру і щастя землі, по якій ти ідеш, жінка!

 

 

 

 

***

Сьогодні жінко ваше свято!

І на зорі ще в ранній час
йде славний березень вітати
живими пролісками вас.

 

Несе надії вам святкові,
мов подих радісний весни;
за вашу вірність у любові,
що не згаса до сивини!

 

 

 

 

***

Але, якби все те почати знов.

Адже той борщ щоденний - то любов,
сорочка чисто випрана - любов,
і ночі, що не спала ти любов,
і квіти, що посіяла - любов,
вся Україна - то твоя любов.

Все так було б, якби почати знов.

Жіноча доля в світі - це любов!