Цікава інформація


28.09.2020 р.

***

Природа наш дім. Дім, у якому ми живемо. Дім, частина якого ми з вами є. І від того, як ми будемо в цьому домі жити, як будемо в ньому поводитись, і залежатиме наше майбутнє життя.


Хворіє суспільство, хворіють земля, вода, повітря. Хворіють дорослі і діти. Картина, скажу вам, досі сумна: скрізь звалище, над якими ширяють граки і ворони, у річки стікають потоки бруду, в гаях, неначе рубці, біліють пні на місті нещодавно зрублених дерев, чадять різнокаліберні труби, худоба знищує рослинність у водоохоронних зонах малих річок, отрута лежить на ланах, зникають рідкісні види тварин. Людям потрібно отямитись. Вони сьогодні на межі між життям і смертю. Це страшно, почуватися безсилим перед загибеллю.

 

 

 

***

Я - Земля, багата, щедра, мальовнича. Сьогодні я годую, напуваю, одягаю і звеселяю Землян. Мої скарби, багатства належать вам, люди. Я в змозі  і в силі забезпечити достаток тільки тоді, коли ви дбайливо будете користуватися моїми ресурсами. Подумати страшно, що байдужим ставленням до мене можна загубити все живе на Землі.


Я спільний дім для всіх народів, тому турбота про мене має бути спільною. Факел життя не втримати одній людині. Що ж нам робити?

 

Робіть те, що я скажу. Якщо ви не нариваєте великих букетів польових квітів, то сплесніть  у долоні над головою. Якщо ви ніколи не залишаєте сміття у лісі, то тупніть ногою. Якщо ви саджаєте і доглядаєте квіти, дерева, кущі, до підніміть руки. Якщо вам подобаються квіти, то простягніть руки вперед. Якщо болить душа, коли бачите понівечене дерево, зрубану ялинку, забруднену річку, покладіть руку на серце. Якщо ви переконані, що треба кожній людині піклуватися про природу, про все живе, простягніть руки своїм сусідам і візьміть їх за руки.


Давайте ось так, як ви дружно взялись за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу матінку-природу.

 

 

 

 

 

До дня працівників освіти

Учитель! Одна з найважливіших професій. Вона для обраних. Ви щодня стоїте перед прицілом сотень допитливих дитячих оченят. Ви ведете дітвору на вищі сходинки пізнання. До вчителя ідуть зі своїми болями і радощами, черпають сили для підкорення нових висот, бо він заглядає у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє.

 

Яке ж серце потрібно мати вчителеві, щоб рік-у-рік щодня віддавати його учням, і якою має бути любов до дітей у його добрій, терплячій, нестаріючій душі.

 

Любі вчителі. Саме завдяки вам існує прекрасна і незвичайна планета дитинства, на якій нам так весело й цікаво, затишно й безпечно.

 

Учителю! Вклоняюся доземно
перед великим іменем твоїм;
вже проростають ті маленькі зерна
під поглядом, як сонце, золотим.


Учителю! Ти наче нездоланність.
Крізь все просієш іскру доброти;
щоб засвітить у серденьку дитячім
вогонь священний розуму й краси.

 

 

 

 

***

"Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неважливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але роки минають швидко, і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь і дідусів".

 

Другий місяць осені починається з особливої дати, 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні - це також і день ветерана.

 

Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства, і з 1991 року щорічно відзначає цей день. Цей день не лише можливість нагадати всім про людський обов'язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв'язку поколінь.

 

Бажаємо всім ветеранам України міцного здоров'я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди у Ваших душах. Нехай у цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник - вічне джерело наснаги і любові. Від усього серця бажаємо Вам миру, добра і щастя.

21.09.2020 р.

***

Міжнародний день миру відзначається у всьому світі 21 вересня з  року за ініціативи Генеральної асамблеї ООН, як день всесвітньої відмови від насильства та вогню. Емблемою Міжнародного дня миру є білий голуб з оливковою гілкою.

 

Уперше цей символ був представлений на всесвітньому конгресі прихильників миру, що проходив у Парижі в 1949 році.

 

Найбільше у світі щастя - це мир, коли люди живуть дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат. Цей день присвячений ідеалам миру як у відносинах у середині держав, так і у відносинах між усіма державами, народами та покликаний змусити всіх не тільки задуматись, але й зробити щось заради спокою на землі.  

 

З метою формування глибокого розуміння питань, пов'язаних із миром, розширення знань учнів про важливість миру на землі, любові до свого народу, поваги до різних людей, в Україні на підтримку Міжнародного дня миру проходить освітня компанія "Голуб миру" у 2020 - 2021 навчальному році.

 

 

 

 

***

Сьогодні в День миру зробимо разом як о може більше паперових голубів за для здійснення нашої спільної мрії миру в Україні.


Ми почепимо на карті України символічних голубів, які принесуть мир і спокій нашій батьківщині, припинять кровопролиття та страждання тисяч українців. Нехай ці голуби повернуть додому батьків, синів, чоловіків і братів, щоб спокій запанував у душах і серцях людей.

 

Голубко біло, ти лети у світ,
хай буде мир у небі голубому;
бо голуб миру, кажуть з давніх літ,
приносить радість родові людському.

 

Бо що ж дорожче в світі є за мир?
Та й за життя ціннішого немає;
коли піснями сповнений ефір,
сміються діти і душа співає.

 

Коли панує щастя і любов,
танцює понад квітками комашка;
у світі мир основа із основ
і символ миру - білосніжна пташка.


Голубко біло, ти лети у світ,
хай буде мир у небі голубому;
неси всім щастя, передай привіт
усім народам, любові земному.

 

 

 

 

До дня партизанської слави

22 вересня 2001 року в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої вітчизняної війні в країні вперше відзначається день партизанської слави, встановлений Указом Президента України №1020-2001 від 30.10.2019 року.


День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

 

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з'єднань радянської армії на захід, за мужність, героїзм, виявлення в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизан і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя радянського союзу.

 

 

 

 

***

  - Шануй Бога і віру твоїх батьків, і не зраджуй її ніколи, бо це підстава твоєї честі.
  - Шануй материну мову, бо це прекрасний скарб, що відрізняє наш народ від інших народів.
  - Шануй звичаї і традиції своїх батьків.
  - Шануй своє здоров'я і життя, а тому позбудься шкідливих звичок, які руйнують тебе і рідних.
  - Будь високоморальним, бо моральність і чесність - це підстава гідності.
  - Люби свій народ і ніколи його не зраджуй, працюй для нього, в потребі жертвуй за його добро все, бо добро народу - то твоє добро і твоїх дітей.
  - Не бійся потерпіти за правду і вір, що правда переможе.
  - Не роби ніколи того, за що мусиш потім соромитися, бо знай, що зло завжди вийде наяв.
  - Будь справедливий  і виступай в обороні правди, осуджай кривду, бо справедливість є підставою добра твого і народного.

 

14.09.2020 р.

Національна святиня

Історія Тарасової гори починається після поховання на ній Тараса

Григорійовича Шевченка 22 травня 1861 року.

 

Вибір місця поховання, пов'язаний з бажанням поета оселитися в Україні на Дніпровських горах. Територія навколо могили Шевченка належала Канівській міській думі, а від 29 грудня 1869 року надана в оренду Варфаламію Шевченку, яка пізніше була викуплена ним.

 

Після смерті Варфаламія Шевченка могила поета довгий час знаходилась під опікою Київської старої громади. Перші охоронці національної святині усвідомлювали унікальність цього місця і заклали підвалини пам'ятко-охоронної справи.


Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув улітку 1939 року із встановленням на могилі поета величного бронзового пам'ятника із спорудженням літературно-меморіального музею.

 

 

 

 

Україна, держава - це ми!

Минуло 29 років від дня проголошення незалежності України, яка перед світом постала державою з давньою історією, національною, духовною, культурною, працьовитим і талановитим, миролюбним народом.


Тут наше державне коріння, наша земля, яка дала нам горде ім'я - Українці. Всіх нас об'єднало одне слово - Україна!

 

Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе, і ми маємо пишатись своєю рідною землею. Адже майбутнє нашої держави - це ви, сьогоднішні учні, а завтра - будівничі історії, які мріють і прагнуть жити в державі, де панує право і демократія, де кожна людина зможе себе реалізувати.

 

Сьогодні 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, із якого розпочалась нова сторінка розвитку державності.

 

 

 

 

***

Одесі пощастило в історії, вона обласкана популярністю і любов'ю. З перших років існування про місто на березі Чорного моря пішла слава Південної Пальміри - нове місто обіцяло стати таким же, як Північна Пальміра - Петербург.

 

За однією з легенд, якими овіяна майже двовікова історія Одеси, її перший градоначальник герцог Еммануель де Рішельє, вірно служив Росії, але, сумуючи за коханою Францією, вирішив побудувати в Новоросії нове місто, яке б затьмарило по красі милий його серцю Париж.

 

А скільки чудових і великих імен пов'язано з нашим містом - не злічити. Революційні діячі та вчені, письменники і поети, музиканти та художники, архітектори і мореплавці.

 

На Дерибасівській досі в чуйній тиші історії можна почути звуки швидких кроків Пушкіна - ще молодого, ще без бакенбардів, але вже відомого всій Росії поета.

 

16.03.2020 р.

***

22 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день води. Резолюцію про святкування Міжнародного дня води прийнято на 47 сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй у листопаді 1992 року. У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття ООН та розробила спеціальну Програму дій на ХХІ століття, яка дала б змогу забезпечити кожного жителя нашої планети чистою питною водою.

 

Вода – найпоширеніша і найбільш незвичайна речовина на нашій планеті. Вона має унікальні хімічні й фізичні властивості, які відіграють надзвичайну роль у підтримці життя на Землі. Вода може існувати у трьох агрегатних станах – твердому, рідкому та газоподібному. Перехід з одного стану в інший залежить від температури й тиску повітря.

 

Землю часто називають блакитною планетою саме внаслідок значних запасів води, що перебуває тут у твердому, рідкому й газоподібному станах. Постійно перемішуючись вода послідовно переходить із одного стану в інший. Цей нескінчений ряд перетворень називається кругообігом води в природі. Найбільший обсяг її, близько 90% усіх запасів на Землі, зосереджено у гідросфері. До неї входять океани, моря та інші великі водні об’єкти, зокрема такі, як озера й річки. Друге місце за запасами води посідає кріосфера. Це шапки полярних льодів, льодовики та сталий сніговий покрив. Воду також можна виявити в літосфері, тобто у верхніх шарах земної кори. Невелика кількість її присутня в атмосфері у вигляді хмар. Що складаються з водяної пари, дрібних краплинок або кристаликів льоду.

 

Світ походить від води – говорив Фалес Мілетський, один зі стародавніх мудреців. А й справді, історія Землі – це перш за все історія води. У воді виникло життя. Різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. То тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом.

 

 

 

 

***

Починаючи з 2013 року 20 березня за ініціативою ООН відзначається Міжнародний день щастя.

 

Свято було встановлено для визначення важливості щастя в житті людей в усьому світі.

 

Щороку, приурочений до цього дня, публікується Міжнародний індекс щастя, який враховує рівень доходу, очікувану тривалість життя, ступінь соціальної підтримки, особистої свободи, ставлення людей до корупції і щедрість народу.

 

За результатами минулорічної доповіді за рівнем щасті Україна посідала 138 місце.

А найщасливішою країною світу стала Фінляндія, набравши найвищі оцінки за всіма критеріями. У десятці найщасливіших також Норвегія, Данія, Ісландія, Швейцарія, Нідерланди, Канада, Нова Зеландія, Швеція та Австралія.

 

 

 

 

***

У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

 

„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, переважно, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.

 

Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

 

 

 

 

***

Якщо на землі не буде добра, загине не лише країна "серце добра", але й наша рідна планета. Люди сваряться один з одним, діти не поважають дорослих, люди знищують рослини, убивають тварин, забруднюють повітря та воду. Зупинити це можемо лише ми з вами. Так, деякі діти вважають, що нічого не станеться, якщо кинути одну обгортку від цукерки в лісі чи на вулиці.

 

Так кожна людина непомітно для себе залишає купи сміття, у яких задихається не лише природа, але й ми самі.

 

Пам'ятайте! Добро починається саме з нас та саме зараз. Не варто гадати, що ми почнемо робити добрі вчинки лише після того, як станемо дорослими. Ні, добрі вчинки ростуть разом з нами. Звертайтесь з добром до природи та людей, навчайте цьому маленьких дітей і нагадуйте про важливість добра дорослим.

 

 

 

 

***

Багато хто запитує: "Де людина, що врятує нас?" Нам потрібна така людина. Не шукайте цієї людини. Вона перед вами. Ця людина - ви, я, кожен із нас! Так казав Олександр Дюма.

 

Чому нам подобається впевнені люди, впевнені у собі люди завжди мають величезний вплив на оточення.

 

Тільки спокійна впевненість здатна створити навколо нас зону притягання, яку завжди безпомилково визначають люди. Тільки внутрішня сила дійсно здатна тримати нас на плаву за будь-яких обставин. Впевнені у собі люди швидше за інших досягають успіху. Вони енергійні, менше залежать від обставин, оскільки хочуть формувати їх самі.

 

Впевненість - це дійсно чудова і потрібна якість, яка містить і нашу високу оцінку себе, і нашу віру у свої сили і можливості, і наш настрій на краще, і наше уявлення про світ, як про світ можливостей, а не обмежень.

 

 

 

 

***

У середу 11 березня виповнилося б 90 років від дня народження Бориса Давидовича Литвака (1930-2014 рр.) Тренера, мецената, громадського діяча, героя України 2007 року, почесного громадянина Одеси та Одеської області 2010 року.

 

Борис Литвак корінний Одесит. Закінчивши факультет фізвиховання Одеського педагогічного інституту К.Д. Ушинського, з 1961 року працював заступником голови Одеської обласної ради добровільно-спортивного товариства.

 

З 1977 року і до останніх днів життя був директором спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву №2. Але в 1996 році Борис Литвак зробив громадянський подвиг - заснував Одеський благодійний фонд "Майбутнє" і побудував центр реабілітації дітей-інвалідів, відомий як "Будинок з ангелом", присвятивши все решту життя життя відновленню здоров'я тисяч дітей і підлітків.

 

Сьогодні на цій будівлі (вулиця Пушкінська-51) йому встановлено меморіальну дошку.

 

 

Когда-нибудь кончаются легенды,
останься ангел, так знаком сюжет;
мелькают всем известные моменты,
а Бори с нами нет, давно уж нет.

 

Он тратил жизнь свою не осторожно,
на столько дел ему хватило сил!
Бороться, верить, жить победой сложно,
не выдержал, немного не дожил.


Его всегда любили как родного,
и верили, как другу - навсегда;
таких людей, как Боря, так немного!
Но невозможно победить года.

 

Он был надёжный, искренний, приятный,
интеллигентный, честный, а ещё
для многих - свой, такой простой, понятный,
останься, ангел! Он уже ушёл.

1

Спинюсь не темлю,
що воно за диво!

О ці степи, це небо, ці ліси,
усе так чисто, гарно, незрадливо.

Усе як є, дорога, явори,
усе моє, се зветься - Україна!

 

Воскреснемо! Бо вічно ми були на цій Богом даній землі як народ і рідне небо хай пошле нам всім для життя.

 

Воскреснемо, бо світить нам  увіки пророцтво Тараса Шевченка: "Не вмирає душа наша, не вмирає воля". Встаньмо з колінь, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведемо голови, як це одвіку було написано нам на роду.

 

 

 

 

2

Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменем, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

 

Ні, немає на світі кращого неба, ніж неба на Україні високе, мов наш дух. Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної землі-матінки.

 

Подивлюсь на синє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця, до зірок, і гляньмо на трепетну землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце - України.

 

 

 

 

3

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає та шанує людство. До них належить й ім'я великого українського поета Тараса Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові "Історія мого життя" писав поет "Становить частинку історії моєї батьківщини".

 

Шевченко шанують у світі волею історії він ніби отоджений з Україною, представляє нас, Українців, народам світу. Він наш великий поет, наша честь і слава.

 

І нам учням потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя - "Кобзар". Вона стала настільною для всього нашого народу.

 

Кобзарями називаємо також народних співців, які виконують пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі.

 

Отже Шевченко був і є народним поетом-співцем. Уже 2 століття 9 березня кожного року - особлива дата в нашій країні. Цього дня Україна вшановує свого великого сина Тараса Григоровича Шевченка. Цього року минає 204-й рік від дня його народження.

 

 

 

 

4

Весна - символ молодості та здоров'я, краси та кохання. І в переддень 8-го березня ми бажаємо всім жінкам і дівчатам завжди бути такими ж молодими, красивими, ніжними і коханими як сама весна.

 

Чи може хтось сказати, чому жіноче свято ми відзначаємо саме навесні. Все дуже просто. Весною відбувається оновлення в природі, зародження нового. А жінка теж дарує світові нове життя.

 

Ось уже багато років поспіль ми вітаємо 8-го березня всіх жінок і дівчат із Міжнародним Жіночим днем. Багато випробувань випало на долю жінки, але вона все витримала та надалі вершить свою місію на землі.

 

Сьогодні вона не лише берегиня родини і роду людського, але й освічена, високодуховна особистість. Вклоняємося тобі, мати роду людського, ім'я якій - Жінка.

 

Миру і щастя дому твойому, сім'ї твоїй. Миру і щастя землі, по якій ти ідеш, жінка!

 

 

 

 

***

Сьогодні жінко ваше свято!

І на зорі ще в ранній час
йде славний березень вітати
живими пролісками вас.

 

Несе надії вам святкові,
мов подих радісний весни;
за вашу вірність у любові,
що не згаса до сивини!

 

 

 

 

***

Але, якби все те почати знов.

Адже той борщ щоденний - то любов,
сорочка чисто випрана - любов,
і ночі, що не спала ти любов,
і квіти, що посіяла - любов,
вся Україна - то твоя любов.

Все так було б, якби почати знов.

Жіноча доля в світі - це любов!