Цікава інформація


23.11.2020 р.

***

1932 - 1933 роки - найчорніший час в історії України, страшно, жахно, навіть через 88 років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі  квітучого Українського краю. Досі не віриться, щоб тут, у житниці-України раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932-й рік.

 

Пухли старі й малі, вимирали й села. Смерть чекала на шляхах, у полі, у хатах. Здавалося, кістлява рука смерті вдень і вночі не випускала своєї кривавої коси.

 

 

 

 

***

1932 - 1933 роки. У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших і найблагодатніших країн. Сонце сходило на довгу зиму полями, сідало за обрій кольору крові й не впізнавало землю.

 

Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими у тяжкому смертному сні. Канули на обширах України важкі сніги весни 1933-го року, являючи світові трупний сморід, апокаліптичні видива, співмірні хліба, що з картинами страшного суду.

 

 

 

 

***

Та не може перерватися зв'язок поколінь. І ми щороку згадуємо голодомор 1932 - 1933 років. Ніхто того не пам'ятає сьогодні, бо живе зовсім інше покоління, яке не знає що то є голод.

 

І тільки діти тієї малечі, яка прожила безхліб'я, передали свої спогади своїм дітям і онукам, які теж рік від року ідуть у небуття. Але пам'ять нагадує нам про те, що було в Україні.

 

 

 

 

***

Світ мав би розколотися на двоє. Мало б перестати сонце світити, земля перевернутися від того, що творилося, але так не сталося. Ми ходимо по цій землі - єдині спадкоємці всього, що було. Тож пом'янемо хоч сьогодні через 88 років тих великомучеників нашої тяжкої історії, понад 10 мільйонів українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації, голодомору. Пом'янемо і знайдемо в собі силу й відвагу пройти за ними дорогою їх хресного путі. Не їм це потрібно, а нам. Усе, що вони могли сказати світові, вони вже сказали.

 

 

 

 

***

 Хліб! Скільки приємного щебету з'являється в душі кожного при згадці про тебе. Святий хлібе, про тебе не сміли згадувати жертви 33-го. Ти являвся їм уві сні рожевою мрією. Скільки померло з твоїм іменем на вустах.

 

Іменем жертв 33-го року благаю вас, бережіть цей святий хліб. І нехай смак хлібу не дозволяє нам забувати, що хліб - це життя.

 

 

 

 

***

Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, пам'яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після найбільшої трагедії 20-го століття.

 

Хай же пам'ять про цих невинно убієнних згуртує нас живих, дасть нам сили й волі, мудрості та наснаги для зміцнення власної держави на власній землі.

 

16.11.2020 р.

***

21 листопада в Україні відзначають День гідності і свободи. Хоча свято нове - запроваджене Указом Президента 13 листопада 2014 року - воно має неабияке значення для українців, адже встановлене на честь початку цього дня двох доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та революції Гідності 2013 року.


Шукаючи Європу ми знайшли Україну. Головний символ революції Гідності - прапор України. Єдиний духовний помічник - національний гімн.

 

Обирай свободу рідного народу,
обирай свободу і добро ідей;
обирай свободу заходу і сходу,
обирай свободу для усіх людей.

 

 

 

 

***

Саме 7 років тому 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на Євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.

 

Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності в Києві. Акцію назвали "Євромайдан".

 

Тут, на майдані, український народ продемонстрував високий патріотизм, глибоку духовну силу.

 

 

 

 

***

Революція Гідності кардинально змінила напрямки розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів батьківщини.

 

Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною - ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про героїв "Небесної сотні" та героїв АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну - власне життя.

 

Тому прошу вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто загинув, захищаючи незалежність та свободу України.

 

 

 

 

***

16 листопада понад 17 років світ святкує Міжнародний день толерантності, що урочисто був проголошений «Декларацією принципів толерантності», затвердженою у 1995 р. на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.

 

Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.

 

Толерантність — ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама. Це не тільки моральний обов’язок кожного, але й політична та правова потреба. Як заявлено в Декларації принципів терпимості, «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру». Терпимість – означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

 

 

 

 

***

Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. За даними проекту DilovaMova.com, спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.

 

Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ). Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду. Однак завдяки постійним загальним зусиллям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.

 

Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.

 

У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! Зі святом Вас, і нехай цей день залишить у Вас тільки приємні спогади!

 

09.11.2020 р.

До дня української писемності та мови

 Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Це мова, якою людина плаче. Рідною прийнято вважати мову нації, мову пращурів, яка пов'язує людину з її народом, із попереднім поколінням, їхніми духовними надбаннями.

 

Мова моя українська,
батьківська, материнська,
я знаю тебе невивчену,
просту домашню звичну,
не за морів покликану,
не з словників насмикану.

 

Сьогодні наше свято - це свято української писемності та мови. З часу винайдення писемності фактично розпочався період документальної історії людства, тому стало можливим не лише передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

 

 

 

 

***

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, в якому йдеться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щороку 9 листопада в День шанування пам'яті Преподобного Нестора-літописця".

 

Щиро вітаємо вас зі святом рідного слова. Корені українського слова проросли із найдавніших діалектів праслов'янських племен, рясними погонами розвинулися за часів древньоруської держави. Давнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам'ятках культури Київської русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

 

 

 

 

Медичні поради

Існує стратегія правильного миття рук. Ви думаєте хтось жартує. Без належного миття рук інфекція може швидко поширюватися через школярів, учителів, родичів і друзів.

 

Ось деякі цікаві факти:

  - 80% усіх інфекційних захворювань передаються через дотик;

  - миття рук із милом може знизити захворюваність на ГРВІ на 23% і бути критично важливим заходом у боротьбі з пандемічними спалахами респіраторних інфекцій;

  - на чистих руках мікроби швидко гинуть, а на брудних виживають у 95 % випадків, ще й розмножуються.

 

Ось чому потрібно мити руки. Пам'ятайте! Мити руки потрібно після туалету, сякання, кашлю або чхання, після дотиків до тварин.

 

Дбайливий учень завжди має із собою серветки для цих цілей. Це потрібно, щоб не передавати застуду своїм однокласникам.

 

 

 

 

***

У світі 13 листопада відзначається Міжнародний день сліпих.

Ця дата покликана привернути увагу здорових людей до проблем тих, хто втратив зір і опинився у важких життєвих обставинах. 

Відзначається він у день народження відомого французького тифлопедагога Валентина Гаюї (1745-1822), який не тільки був засновником першої в світі школи-інтернату для сліпих (1784), але й розробив для них дидактику і методику вивчення наук та оволодіння практичними ремеслами, а також запропонував шрифт для сліпих, вдосконалив спосіб книгодрукування, створив ноти, географічні карти для них тощо. Саме за цими книгами незрячі люди навчалися аж до появи тактильного шрифту Брайля. 

Основна праця Гаюї – «Нарис навчання сліпих». Примітно, що Валентин Гаюї займався проблемами сліпих без будь-якої підтримки з боку держави чи якихось благочинних організацій. Усе, чим він займався і що створив, він робив виключно за власний кошт. Навіть першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих» він відкрив не де-небудь, а у власному будинку в Парижі.

 

 

 

 

 

19.10.2020 р.

Міжнародний день білої тростини

Міжнародним святом «День білої тростини» визнано ще в 1969 р. в Коломбо (США). Це відбулося на загальних зборах Міжнародної федерації сліпих, яку надалі змінив Всесвітній союз сліпих. У всесвітньому масштабі цей день відзначався з 15 жовтня 1970 року. Цей День служить нагадуванням суспільству про існування людей з обмеженими фізичними можливостями, про солідарність і про допомогу.

 

Біла тростина, як символ незрячої людини, бере початок в 1921 році. У Брістолі (Великобританія) жив молодий професійний фотограф на ім’я Джеймс Біггс. Після аварії він втратив зір. Треба було починати нове життя, і він став вчитися самостійно ходити по місту за допомогою тростини. Але незабаром він зрозумів, що на його чорну тростину не реагують ні перехожі, ні водії. Тоді він пофарбував тростину в білий колір. І вона стала помітна. Це нововведення підхопили всі незрячі не тільки Англії, але і всієї Європи, Америки, та ін.

 

Нагадаємо, що у офіційному календарі Всесвітньої організації охорони здоров’я також є «Міжнародний день сліпих», який проводиться 13 листопада і зв’язується з днем народження Валентина Гаюї - засновника тифлопедагогіки, першого творця навчальних закладів для сліпих у Франції.

 

 

 

 

Невідомі факти про козаків

Однією із важливих переваг козаків, окрім сили, зброї та неперевершеної бойової майстерності, були хитрість та неабияка кмітливість. Практично завжди запорожці непомітно підкрадалися до своїх ворогів і заставали їх зненацька, забезпечуючи собі тим самим більше шансів на перемогу.


Не можна не згадати про унікальні й оригінальні козацькі човни, які використовували для походів. Як це не дивно, але козацькі судна можна сміливо назвати прообразом сучасних підводних човнів, адже вони були побудовані особливим чином, із використанням подвійного дна. Між двома днищами човна розміщували вантаж-баласт, завдяки якому судно занурювалось у воду, що давало можливість непомітно підпливати до недругів. Перед боєм цей баласт викидали, а човен несподівано для ворога виринав на поверхню, що стало справжнім шоком для ворогів, адже ніхто не думав, що човен із козаками може виринути із морських глибин.

 

 

 

 

Моя країна - Україна

Друзі, хочеться, щоб кожен із нас завжди відчував себе частиною нашої славної держави. Зрозумійте, що ви - її сьогодення і майбутнє, саме ви творите долю батьківщини. У кожного з вас є можливість зробити свій внесок у її розвиток.


Якщо ми житимо у злагоді, братерстві, поважатимо, розумітимемо, підтримуватимо одне одного, якщо у кожного в серці буде гордість і любов до своєї землі - наша Україна розквітне.

 

І заспіває знову Україна,
і оживе її свята земля;
і пам'ятаймо: тільки єдності народна сила -
тож стали золотими ці слова.

1

Спинюсь не темлю,
що воно за диво!

О ці степи, це небо, ці ліси,
усе так чисто, гарно, незрадливо.

Усе як є, дорога, явори,
усе моє, се зветься - Україна!

 

Воскреснемо! Бо вічно ми були на цій Богом даній землі як народ і рідне небо хай пошле нам всім для життя.

 

Воскреснемо, бо світить нам  увіки пророцтво Тараса Шевченка: "Не вмирає душа наша, не вмирає воля". Встаньмо з колінь, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведемо голови, як це одвіку було написано нам на роду.

 

 

 

 

2

Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлилася вона в небесах віковічним знаменем, на якому палає золото сонця, мов святий німб.

 

Ні, немає на світі кращого неба, ніж неба на Україні високе, мов наш дух. Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної землі-матінки.

 

Подивлюсь на синє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця, до зірок, і гляньмо на трепетну землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце - України.

 

 

 

 

3

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає та шанує людство. До них належить й ім'я великого українського поета Тараса Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові "Історія мого життя" писав поет "Становить частинку історії моєї батьківщини".

 

Шевченко шанують у світі волею історії він ніби отоджений з Україною, представляє нас, Українців, народам світу. Він наш великий поет, наша честь і слава.

 

І нам учням потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя - "Кобзар". Вона стала настільною для всього нашого народу.

 

Кобзарями називаємо також народних співців, які виконують пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі.

 

Отже Шевченко був і є народним поетом-співцем. Уже 2 століття 9 березня кожного року - особлива дата в нашій країні. Цього дня Україна вшановує свого великого сина Тараса Григоровича Шевченка. Цього року минає 204-й рік від дня його народження.

 

 

 

 

4

Весна - символ молодості та здоров'я, краси та кохання. І в переддень 8-го березня ми бажаємо всім жінкам і дівчатам завжди бути такими ж молодими, красивими, ніжними і коханими як сама весна.

 

Чи може хтось сказати, чому жіноче свято ми відзначаємо саме навесні. Все дуже просто. Весною відбувається оновлення в природі, зародження нового. А жінка теж дарує світові нове життя.

 

Ось уже багато років поспіль ми вітаємо 8-го березня всіх жінок і дівчат із Міжнародним Жіночим днем. Багато випробувань випало на долю жінки, але вона все витримала та надалі вершить свою місію на землі.

 

Сьогодні вона не лише берегиня родини і роду людського, але й освічена, високодуховна особистість. Вклоняємося тобі, мати роду людського, ім'я якій - Жінка.

 

Миру і щастя дому твойому, сім'ї твоїй. Миру і щастя землі, по якій ти ідеш, жінка!

 

 

 

 

***

Сьогодні жінко ваше свято!

І на зорі ще в ранній час
йде славний березень вітати
живими пролісками вас.

 

Несе надії вам святкові,
мов подих радісний весни;
за вашу вірність у любові,
що не згаса до сивини!

 

 

 

 

***

Але, якби все те почати знов.

Адже той борщ щоденний - то любов,
сорочка чисто випрана - любов,
і ночі, що не спала ти любов,
і квіти, що посіяла - любов,
вся Україна - то твоя любов.

Все так було б, якби почати знов.

Жіноча доля в світі - це любов!