Новини
Еволюція державного прапора України відображає її багатовікові процеси розвитку як держави, а українців - нації, що відбулася. І якщо раніше День українського прапора був святом лише для нас, українців, то зараз він став святом усього світу без перебільшення. Адже наш прапор майорить у всіх прогресивних країнах і став символом незламної боротьби за свою свободу й незалежність. Мужня й важка боротьба українців з рашистською ордою викликає подив та щире захоплення, а український прапор став символом хоробрості у світі.
Ми можемо займатись чим завгодно, бути й жити де завгодно, але коли бачимо наш синьо-жовтий стяг - серце схвильовано завмирає. Бо наш прапор - те, що об’єднує нас усіх, таких різних, в одну спільну українську родину.
Слово "прапор" походить від праслав’янського слова *роrроrъ, яке за часів Київської Русі перетворилось на прапоръ. Синонім цього слова - стяг - має кілька версій своєї появи. Згідно з однією, також має давнє слов’янське походження: від слів "стог" (стіг) або "стягатися" (збиратися в одному місці). Згідно з іншою версією, це слово - германізм, і має багато подібного з мовами північно-європейських країн: давньоісландсьої stǫng, старо-шведської stang ("жердина", "кіл"), давньої німецької stanga, давньо-англійської stenga ("древко", "жердина"). Наука ж, яка вивчає історію, символізм та використання прапорів, називається "вексилологія".
Але чому наш прапор синьо-жовтий? Бо ще за князівських часів Київської Русі ці кольори використовувались на гербах. Надалі синьо-жовті полотнища використовували й козаки.
Відомо, що в 13-му столітті золотий лев на синьому тлі прикрасив герб сина Данила Галицького - Лева (на його честь отримав свою назву Львів). Потім синьо-жовті кольори майнули в Грюнвальдській битві 1410 року, де поруч з литовцями і смоленцями у складі польської армії билися галичани. А вже в 15-16 століттях їх почали використовувати в гербах українських міст, особливо тих, хто отримав Магдебурзьке право.
У козацьку добу прапори мали прямокутну або так звану скошену форму. Традиційними мотивами козацьких знамен були блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів, небесних світил, зброї, постатей святих тощо. Лицева сторона полкових і сотенних корогв була національною емблемою з зображенням козака у золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному полотнищі, а зворотна - полковою чи сотенною емблемою відповідного кольору з встановленим зображенням.
У 1848 році синьо-жовтий прапор було вивішено над Львівською ратушею як національний прапор. І з тих пір він став символом єдності українців не лише в Західній, а й Східній Україні.
На початку минулого століття, за часів відновлення нашої державності (1917-1921 рр.), синьо-жовтий прапор став державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави. У листопаді 1918 року синьо-жовтий прапор був затверджений в якості офіційного і в Західно-Українській Народній Республіці.
А далі він був також стягом Карпатської України (1938-1939 рр.).
Наш прапор навіть за кольорами був уособленням волі: жовте - це поле і сонце, а синє - це безкрайнє небо, тож до нього споконвіків линула наша українська вільнолюбна душа. Але за радянських часів за використання синьо-жовтого прапора суворо карали ув’язненням.
Лише 1991 року, з відновленням Незалежності, наш синьо-жовтий прапор став державним прапором України. 24 серпня 1991 року група народних депутатів його вперше внесла до сесійної зали Верховної Ради, а 4 вересня 1991 синьо-жовтий національний прапор урочисто підняли над будинком парламенту. І з тих пір він майоріє скрізь на радість нашим українським серцям. Але насправді за цими датами - самовіддана й наполеглива боротьба величезної кількості справжніх патріотів за нашу державу й наш прапор.
Сьогодні щодня, щохвилини ми всі, де б не були, носимо в своєму серці наш рідний стяг. І усвідомлюємо, що на фронті зараз його захищають найдорожчим, що може бути - ціною власного життя!
Пам’ятаймо про це!
