Новини

Україно! Наша рідна земле, наша Батьківщино. Для усіх хто її поважає і любить вона — колиска найкращих у світі пісень. Вона — вічна надія на волю і кращу долю.

Мені над усе більш нічого не треба, 
Домівка матусі, волошки в житах.
І сиза роса на траві при шляхах.
Таке все тут — миле, доступне і гідне.
Таке сокровенне, насущне і рідне.
Воно в мою душу навіки вросло.
Коралі калини і малинові очі.
І доля з лелечиного наче крила.
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла і цвіла.

Справді, не треба більшого щастя, аби лиш Україна розвивалась, зміцнювалась, а ми її громадяни робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала у ряд із передовими країнами світу. 

Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксовано в усіх сферах життя — культурі, мові, науці, побуті. Україна може пишатися своєю давньою великою історією.

У статті 20 Конституції України записано:«Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб і Державний Гімн України».

Пісні Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського, "Ще не вмерла Україна”, судилося стати національним Гімном України, хоча з'являлися й інші патріотичні пісні які виконували роль гімну. Це “Заповіт” Тараса Шевченка,“Вічний революціонер” Івана Франка та багато інших. Проте саме пісня Чубинського і Вербицького змогла об’єднати навколо себе патріотів, одержимих великою метою — побудовою соборної, незалежної України.

Сьогодні завдання кожного громадянина України — знати, поважати символи своєї Вітчизни та не дати нікому глумитися над ними. Пишатися, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції, свої символи — герб, прапор, гімн.

І тільки той буде називатися справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями та вміннями зміцнюватиме її могутність.