Новини

13 листопада - це не святкова дата, а знак про турботу та допомогу, що дає зрозуміти, що є люди, які не можуть дозволити собі елементарних речей із нашого звичайного побуту. Це день співчуття та людяності. Разом ми зможемо донести людям головне - допоможи ближньому, допоможи незрячому.

 

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/43/Valentin_Ha%C3%BCy%2C_fondateur_de_l%27Institution_Nationale_des_Jeunes_aveugles.jpg

 

За даними ВООЗ, сьогодні у світі приблизно 2,2 млрд. людей живуть із тією чи іншою формою порушення зору, з них 36 млн. уражені сліпотою. У зв’язку із старінням населення зростатиме ризик того, що порушення зору розвиватимуться у дедалі більшої кількості людей.

 

Вся світова спільнота 13 листопада вшановує пам’ять великого мецената Валентина Гаюї, який витратив свої великі кошти на об’єднання незрячих людей, організацію їхньої праці та навчання. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата стала основою Міжнародного дня сліпих, головна мета якого - привернення уваги широкого загалу до тих, хто назавжди втратив зір і опинився у важкій життєвій ситуації.

 

 До 18 століття світ не знав навчальних закладів для сліпих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих за допомогою придуманого ним шрифту. 1784 року в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на власні кошти у своєму власному будинку він відкрив першу у світі школу для незрячих дітей.

 

 Навчання та виховання дітей з вадами зору Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт “унціал”. Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає “рівний за довжиною однієї унції”. Це були великі рівні букви, що були видавлені рельєфом на щільному папері. Головна перевага “унціалу” полягала в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати дітей читання та друкувати книги для незрячих.

 

Шрифт був пересувний і це допомагало дітям з вадами зору робити набір потрібного тексту. Окрім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для незрячих та матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт та глобусів. Цьому ремеслу він навчав своїх вихованців. Ідея створення книг для незрячих також належить Валентину Гаюї.

 

Незважаючи на величезну матеріальну скруту, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував у ній кілька книг рельєфно-лінійним шрифтом - “унціалом”. То були перші книги для людей з вадами зору. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфної шеститочки.

 

 Сьогодні кожна людина з вадами зору має можливість читати. Дякувати за це треба Луї Брайлю. У трирічному віці хлопчик забрів у майстерню свого батька та поранився інструментом. Рана виявилася інфікованою, результатом тяжкої хвороби стала сліпота. У ті часи для незрячих було досить мало можливостей, ось батьки Луї віддали хлопчика до звичайної школи. Там йому вдалося вчитися, спираючись виключно на свою пам’ять, а не читання та створення нотаток. В 1819 Брайль отримав стипендію у французькому королівському інституті для дітей з вадами зору. Там підліток почав розвивати систему тиснених символів, що базується на військовій стратегії зв’язку. Її солдати використовують, щоб спілкуватися у темряві. У віці 20 років Луї зміг розробити азбуку для людей з вадами зору, що використовується нині по всьому світу, на основі шести точок коду. Вони давали можливість складати слова, числа та навіть наукові символи.

 

Своє відкриття Брайль опублікував на Паризькій промисловій виставці у 1834 році. У результаті Брайлю знадобилося 20 років, щоб його винахід було прийнято незрячими по всьому світу. Сталося це через два роки після смерті винахідника у 1852 році. За допомогою системи Брайля тепер усі незрячі люди можуть читати пальцями. Розроблений код тепер використовується в усьому світі і вважається офіційною письмовою мовою для людей з вадами зору.

 

ЦІКАВІ ФАКТИ:

 

  - Найпростіший тест на гостроту зору. Подивіться вночі на небо, знайдіть Велику Ведмедицю. І якщо в ручці ковша, біля середньої зірки, ви чітко побачите невелику зірочку, значить, ваші очі мають нормальну гостроту. Цей спосіб перевірки зору було прийнято у давніх арабів.

  - Звичний для всіх нас комп’ютерний шрифт Times New Roman, як виявилося, не надто тішить око. Найоптимальнішим для зору шрифтом визнано Verdana. Від нього менше втомлюються очі.

  - Така популярна комп’ютерна гра, як тетріс, вже давно використовується канадськими медиками для лікування амбліопії (синдром “ледачого ока”).

  - Згідно зі статистичними даними, більше половини осліплих людей могли б уникнути цього, якби заздалегідь звернулися за кваліфікованою допомогою;

  - Завдяки досягненням фахівців офтальмологів багато захворювань вдається вилікувати, не вдаючись до операцій.

  - Фахівці зазначають, що для здоров’я органів зору дітей жодних профілактичних заходів, окрім обмеження смартфона, телевізора та комп’ютера, немає. Чим пізніше маленька дитина дізнається, що це таке, тим краще. Застосовувати якісь вітаміни для очей у маленькому віці недоцільно, гімнастику для очей маленькі діти також не роблять. Основне завдання батьків - це регулярне спостереження за зоровим навантаженням дитини. Не давайте дітям гаджети!

 

Бережіть очі і цей безцінний дар - зір!

13 листопада - це не святкова дата, а знак про турботу та допомогу, що дає зрозуміти, що є люди, які не можуть дозволити собі елементарних речей із нашого звичайного побуту. Це день співчуття та людяності. Разом ми зможемо донести людям головне - допоможи ближньому, допоможи незрячому.

 

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/43/Valentin_Ha%C3%BCy%2C_fondateur_de_l%27Institution_Nationale_des_Jeunes_aveugles.jpg

 

За даними ВООЗ, сьогодні у світі приблизно 2,2 млрд. людей живуть із тією чи іншою формою порушення зору, з них 36 млн. уражені сліпотою. У зв’язку із старінням населення зростатиме ризик того, що порушення зору розвиватимуться у дедалі більшої кількості людей.

 

Вся світова спільнота 13 листопада вшановує пам’ять великого мецената Валентина Гаюї, який витратив свої великі кошти на об’єднання незрячих людей, організацію їхньої праці та навчання. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата стала основою Міжнародного дня сліпих, головна мета якого - привернення уваги широкого загалу до тих, хто назавжди втратив зір і опинився у важкій життєвій ситуації.

 

 До 18 століття світ не знав навчальних закладів для сліпих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих за допомогою придуманого ним шрифту. 1784 року в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на власні кошти у своєму власному будинку він відкрив першу у світі школу для незрячих дітей.

 

 Навчання та виховання дітей з вадами зору Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт “унціал”. Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає “рівний за довжиною однієї унції”. Це були великі рівні букви, що були видавлені рельєфом на щільному папері. Головна перевага “унціалу” полягала в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати дітей читання та друкувати книги для незрячих.

 

Шрифт був пересувний і це допомагало дітям з вадами зору робити набір потрібного тексту. Окрім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для незрячих та матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт та глобусів. Цьому ремеслу він навчав своїх вихованців. Ідея створення книг для незрячих також належить Валентину Гаюї.

 

Незважаючи на величезну матеріальну скруту, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував у ній кілька книг рельєфно-лінійним шрифтом - “унціалом”. То були перші книги для людей з вадами зору. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфної шеститочки.

 

 Сьогодні кожна людина з вадами зору має можливість читати. Дякувати за це треба Луї Брайлю. У трирічному віці хлопчик забрів у майстерню свого батька та поранився інструментом. Рана виявилася інфікованою, результатом тяжкої хвороби стала сліпота. У ті часи для незрячих було досить мало можливостей, ось батьки Луї віддали хлопчика до звичайної школи. Там йому вдалося вчитися, спираючись виключно на свою пам’ять, а не читання та створення нотаток. В 1819 Брайль отримав стипендію у французькому королівському інституті для дітей з вадами зору. Там підліток почав розвивати систему тиснених символів, що базується на військовій стратегії зв’язку. Її солдати використовують, щоб спілкуватися у темряві. У віці 20 років Луї зміг розробити азбуку для людей з вадами зору, що використовується нині по всьому світу, на основі шести точок коду. Вони давали можливість складати слова, числа та навіть наукові символи.

 

Своє відкриття Брайль опублікував на Паризькій промисловій виставці у 1834 році. У результаті Брайлю знадобилося 20 років, щоб його винахід було прийнято незрячими по всьому світу. Сталося це через два роки після смерті винахідника у 1852 році. За допомогою системи Брайля тепер усі незрячі люди можуть читати пальцями. Розроблений код тепер використовується в усьому світі і вважається офіційною письмовою мовою для людей з вадами зору.

 

ЦІКАВІ ФАКТИ:

 

  - Найпростіший тест на гостроту зору. Подивіться вночі на небо, знайдіть Велику Ведмедицю. І якщо в ручці ковша, біля середньої зірки, ви чітко побачите невелику зірочку, значить, ваші очі мають нормальну гостроту. Цей спосіб перевірки зору було прийнято у давніх арабів.

  - Звичний для всіх нас комп’ютерний шрифт Times New Roman, як виявилося, не надто тішить око. Найоптимальнішим для зору шрифтом визнано Verdana. Від нього менше втомлюються очі.

  - Така популярна комп’ютерна гра, як тетріс, вже давно використовується канадськими медиками для лікування амбліопії (синдром “ледачого ока”).

  - Згідно зі статистичними даними, більше половини осліплих людей могли б уникнути цього, якби заздалегідь звернулися за кваліфікованою допомогою;

  - Завдяки досягненням фахівців офтальмологів багато захворювань вдається вилікувати, не вдаючись до операцій.

  - Фахівці зазначають, що для здоров’я органів зору дітей жодних профілактичних заходів, окрім обмеження смартфона, телевізора та комп’ютера, немає. Чим пізніше маленька дитина дізнається, що це таке, тим краще. Застосовувати якісь вітаміни для очей у маленькому віці недоцільно, гімнастику для очей маленькі діти також не роблять. Основне завдання батьків - це регулярне спостереження за зоровим навантаженням дитини. Не давайте дітям гаджети!

 

Бережіть очі і цей безцінний дар - зір!