Рекомендації з надзвичайних ситуацій


Чим небезпечний землетрус!!!

 Серед усіх стихійних лих перше місце за кількістю загиблих та за обсягами матеріальних збитків, заподіяних природними катаклізмами, належить земле­трусам.

Землетрус — це підземні поштовхи й коливання зем­ної поверхні, які виникають унаслідок раптових розривів і зсувів у земній корі, а також у верхній частині мантії Землі.

 

У результаті землетрусів падають будинки й споруди, руйнуються нафто- й газопроводи, системи життєзабезпе­чення; утворюються завали, розлами земної кори; гине безліч людей.

 

Попередні ознаки землетрусів. На сьогоднішній час не існує науково обґрунтованої методики прогнозування землетрусів. Але про наближення цієї катастрофи можна говорити за запахом газу в районах, де його раніше не спо­стерігалося, за блакитнуватим світінням внутрішніх по­верхонь будинків, спалахами у вигляді розсіяного світла блискавиць, іскрінням близько розташованих проводів, які, проте, не торкаються один одного, неспокійною пове­дінкою тварин.

 

Дії під час землетрусу:

  • - зберігати спокій, уникати паніки;
  • - діяти негайно, як тільки з’явиться відчуття коливання ґрунту або будівлі, головна небезпека, яка загрожує - предмети і уламки, що падають;
  • - у разі знаходження на першому - другому поверхах, швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце;
  • - негайно залишити кутові кімнати, у разі знаходження вище другого поверху;
  • - негайно перейти у більш безпечне місце, у разі знаходження в приміщенні;
  • - стати в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;
  • - не кидатись до сходів або до ліфта, у разі знаходження у висотній будівлі вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди буде найбільш заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу;
  • - вибігати з будинку швидко, але обережно. Остерігатись уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;
  • - віддалитись від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;
  • - у випадку пересування автомобілем, зупинитись, відчинити двері та залишитись у автомобілі до припинення коливань;
  • - перевірити чи немає поблизу постраждалих, сповістити про них рятувальників та, за можливістю, надати допомогу.

 

Дії після землетрусу:

  • - зберігати спокій, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму внаслідок землетрусу, оцінити ситуацію;
  • - допомогти, за можливістю, постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;
  • - переконатись, що житло не отримало ушкоджень. Бути дуже обережним, може статися раптове обвалення, а також загрожувати небезпека від витоку газу, ліній електромереж, розбитого скла;
  • - перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
  • - обов’язково кип’ятити питну воду, вона може бути забруднена;
  • - перевірити чи немає загрози пожежі;
  • - не користуватись відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикати їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;
  • - не користуватись довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
  • - не поспішати з оглядом міста, не відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна допомога;
  • - уникати морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;
  • - бути готовими до повторних поштовхів;
  • - дізнатись у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

 

Правила поведінки під час землетрусу

 

Вдома:
  • - не піддаватися паніці й зберігати спокій, підбадьорювати присутніх; укритися під міцними столами, поблизу головних стін чи колон, тому що головна небезпека виходить від падіння внутрішніх стін, стель, люстр;
  • - триматися подалі від вікон, електроприладів, посуду на вогні, що треба відразу загасити;
  • - відразу ж загасити будь-яке джерело пожежі;
  • - розбудити й одягти дітей, допомогти відвести в безпечне місце їх та людей похилого віку;
  • - використовувати телефон у виняткових випадках, щоб покликати на допомогу, передати повідомлення органам правопорядку, пожежним, цивільного захисту;
  • - постійно слухати інформацію по радіо;
  • - відкрити двері для забезпечення виходу в разі потреби;
  • - не виходити на балкони;
  • - не користуватися ліфтом;
  • - не користуватися сірниками, бо може існувати небезпека витоку газу;
  • - ледь закінчиться перша серія поштовхів, залишити будинок, але перш ніж зробити це (якщо він ще цілий), закрити водопровідні крани, відключити газ і електроенергію;
  • - винести предмети першої необхідності й цінності;
  • - виходити з житла спиною до стіни, особливо, якщо доведеться спускатися сходами;
  • - закрити двері будинку;
  • - зібравши всіх членів родини, а також тих, хто живе поблизу, відправитися в найближчий центр збору людей, бажано пішки, а не на транспортному засобі;
  • - уникати вузьких і захаращених вулиць.

 

По дорозі до безпечних місць:
  • - направлятися до місцевості, вільної від будинків, електромереж та інших об’єктів;
  • - уважно стежити за стінами, що можуть упасти, триматися подалі від веж, дзвіниць, водоймищ;
  • - залишити небезпечну зону, а, за неможливості, знайти укриття під портиком входу в під’їзд;
  • - стежити за небезпечними предметами, що можуть виявитися на землі (дроту під напругою, скла, зламаної дошки тощо);
  • - не підходити близько до місця пожежі;
  • - не ховатися поблизу гребель, річкових долин, на морських пляжах і берегах озер;
  • - забезпечити себе питною водою;
  • - слідувати інструкціям місцевої влади;
  • - брати участь у негайній допомозі іншим.

 

У машині:
  • - не дозволяти людям піддаватися паніці;
  • - не зупинятися під мостами, шляхопроводами, лініями електропередач;
  • - при паркуванні машини не загороджувати дорогу іншим транспортним засобам;
  • - їхати і зупиняти автомобіль подалі від балконів, карнизів і дерев;
  • - за можливістю, не користуватися автомобілем, а пересуватися пішки.

 

У громадському місці:
  • - головну небезпеку представляє юрба, що піддалась паніці (у цьому разі намагатися вибрати безпечний вихід, ще не помічений юрбою);
  • - намагатися не падати, інакше є ризик бути розтоптаним, не маючи ні найменшої можливості піднятися;
  • - схрестити руки на животі, щоб не зламати грудну клітку;
  • - намагатися не опинитися між юрбою і перешкодою.

 

У школі та інших навчальних закладах:
  • - дотримуватись заздалегідь розробленого школою плану та порядку евакуації з приміщення;
  • - тримати ситуацію під контролем, щоб допомогти іншим (впевненість і володіння обстановкою дорослого дозволяють дітям дотримуватись його вказівок, не піддаючись паніці);
  • - тренування, заздалегідь проведені з дітьми, дають змогу діяти більш правильно і спокійно;

дітям необхідно знати, де знайти притулок - якщо вчитель ховається під кафедрою, учні мають використовувати для цих цілей свої парти (кожен крок дорослого повинен повторюватися всіма дітьми);

кожного учня необхідно вчити бути відповідальним за свої речі (у такий спосіб його увага відволікається від головної проблеми і це дає змогу легше вгамувати страх під час евакуації);

у вчителя має бути повний список присутніх учнів, і при виході він повинен його звірити з наявністю дітей;

подбати про передачу дітей батькам чи у спеціально призначені центри їх збору.

 

У потязі або у метро:
  • - бути готовими до того, що як тільки відбудеться поштовх, можливо, буде відключена електроенергія (вагон зануриться в темряву, але, незважаючи на це, не слід піддаватися паніці);
  • - підземні станції у разі землетрусу є безпечним місцем (металоконструкції дають змогу їм добре протистояти поштовхам).

 

Після повернення додому:

  • - слід оглянути будинок на предмет серйозних ушкоджень;
  • - не користуватися сірниками, електровимикачем (може існувати небезпека витоків газу);
  • - зайвий раз не користуватися телефоном, щоб не перевантажувати лінію.

 

У разі перебування під уламками:

  • - дихати глибоко, не дозволяти страху перемогти себе й занепасти духом (необхідно спробувати вижити за будь-яку ціну);
  • - оцінити ситуацію і визначити, що є в ній позитивного;
  • - пам’ятати, що людина здатна витримати спрагу й, особливо, голод протягом достатньої кількості днів, якщо не буде даремно витрачати енергію;
  • - мати впевненість, що допомога прийде обов’язково;
  • - шукати у кишенях або поблизу предмети, що могли б допомогти подавати світлові чи звукові сигнали (наприклад, будь-яким предметом наносити удари по трубах чи стінах, в результаті чого, завдяки звуку, що утвориться, привернути увагу);
  • - пристосуватися до обстановки і намагатись знайти можливий вихід;
  • - у разі нестачі повітря, не запалювати свічок, що випалюють кисень;
  • - у випадку, коли єдиним шляхом виходу є вузький лаз, необхідно просуватися крізь нього. Для цього потрібно, розслабивши м’язи, поступово просуватися, притиснувши лікті до боків, і рухаючись ногами вперед.

 

P.S.

Райони, які мають велику небезпеку землетрусів, на­зиваються сейсмоактивними (сейсмонебезпечними) зо­нами. У нашій країні сейсмоактивними є: Закарпат­ська, Карпатська (гори Вранча), Кримсько-Чорноморська й Південно-Азовська зони. Територіально вони відповіда­ють Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій й Одеській областям, а також Автономній Республіці Крим.

Згідно сейсмічного районування території України, Одеська область перебуває в зоні можливих землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 6 до 8 балів (за 12-ти бальною шкалою МSК).

Зоною сейсмічності у 6 балів є територія області площею 25,8 тис. кв. км з населенням 1,2 млн. чол. (Балтський, Колимський, Красноокнянський, Котовський, Роздільнянський, Фрунзівський, Ананьївський, Ширяївський, Саратський, Татарбунарський, Б.- Дністровський, Іванівський, Тарутинський, Овідіопольський, І ііляївський, Кілійський, Арцизський, Ізмаїльський райони).

Зоною сейсмічності у 7 балів є територія області площею 9,7 тис. кв. км з населенням 490 тис. чол. (м. Ізмаїл, Арцизський, І іолградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський, Саратський, Тарутинський райони).